WWW.EL.Z-PDF.RU
БИБЛИОТЕКА  БЕСПЛАТНЫХ  МАТЕРИАЛОВ - Онлайн документы
 


«КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ НАПРЯМІВ У статті розглядаються найпоширеніші підходи, які використовують дизайнери ...»

УДК 7.012.23

Н. В. БОРОДЧЕНКО

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ НАПРЯМІВ

У статті розглядаються найпоширеніші підходи, які використовують дизайнери в створенні сучасного інтер’єру в рамках вивчення формування внутрішнього середовища видовищних споруд ХХІ ст. Проаналізовано концептуальні підходи та методи формоутворення в контексті розвитку новітніх технологій.

Ключові слова: концептуальні підходи, дизайн середовища, формоутворення.

Н. В. БОРОДЧЕНКО

КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ПОДХОДЫ ФОРМИРОВАНИЯ ДИЗАЙНА СРЕДЫ В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ СОВРЕМЕННЫХ НАУЧНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ

В статье рассматриваются наиболее распространенные подходы, которые используют дизайнеры в создании современного интерьера в рамках исследования формирования внутренней среды зрелищных сооружений XXI века. Проанализированы концептуальные подходы и методы формообразования в контексте развития новейших технологий.

Ключевые слова: концептуальные подходы, дизайн среды, формообразование.

N. V. BORODCHENKO

THE FORMATION OF DESIGN ENVIRONMENT’ CONCEPTUAL APPROACHES IN THE CONTEXT OF CONTEMPORARY RESEARCH DIRECTIONS

The most common designer’s approaches of modern interior creation in the context of entertainment facilities’ environment formation of XXI century research are discussed in the article. The conceptual approaches and methods of formation in the context of new technologies were analyzed.

Keywords: conceptual approaches, environmental design, shape formation.

Початок ХХІ століття характеризується відродженням зацікавленості в розвитку культурного та духовного аспектів життя сучасного суспільства. На тлі масової глобалізації, що намітилася вже на кінці ХХ ст. спостерігаються тенденції до комерціалізації культури в різних її сферах. На початку XXI століття сучасні дослідники констатують ті ж культурні явища: «Сучасні тенденції мають кумулятивний характер і вже привели до створення критичної маси змін, що торкнулися самі основи змісту і діяльності культурних інститутів» [15, с. 40]. Поширення доступності до Інтернету та вільного доступу до будь-якої інформації, в тому числі відео концертів, театральних постанов, фільмів, тощо, не виходячи з дому, сприяє суспільству споживання та загострює проблему деградації та культурологічного застою. На такому протистоянні починає формуватися нові критерії та вимоги до видовища, що було б комерційно вигідним та примусило сучасного споживача вийти за межі свого комфорту. Прагнення до створення нового видовищного об’єкту, який би відповідав цім вимогам, потребує формування нових концепцій та підходів в середовищному дизайні, які можуть передбачити майбутні тенденції та вивести вітчизняний дизайн інтер’єрів театрів, кінотеатрів та концертних залів на новий рівень.

Мета статті – виявити основні концептуальні прийоми на напрямки формування внутрішнього середовища сучасних інтер’єрів та об означити коло тенденцій, які формуються під впливом наукового технічного розвитку на початку ХХІ століття.

Аналіз теоретичного доробку на об означену тему показав, що на сьогодні не має ґрунтовних вітчизняних наукових праць, які б розглядали означену тему. Систематизація проектних принципів, дає змогу вичленити основні позиції, які висвітлені в роботах сучасних теоретиків та практиків. Дизайн-проектування охоплює фактично всю предметно-просторове середовище проживання людини, об'єднує в собі і науково-технічний підхід, і художньо-образну, філософську складові.

Дизайнери відкривають для суспільства нові форми, конструкції і технології, виховують смак і організують життєвий простір і соціокультурні комунікації, часто провокують новий виток споживання[14]. Саме такі аспекти, але з позиції розвитку екологічного дизайну вивчають такі науковці як М. В. Панкіною, С. В. Захаровою, А.А. Уваровим, О.О. Орловою, Ю.С. Лебедевим, В.Г. Власовим. Тенденції проектування сучасного навколишнього середовища під кутом зору накопиченого досвіду всіх минулих епох через ідею синтезу та особливості сучасного періоду проектно-художньої практики висвітлюються в наукових працях Н. І. Барсукової [1]

Для сучасного дизайнера інтер’єрів також важливіше проектування не об’єкту, а цікавої різнопланової теми, сюжетів, в яких цей середовищний об’єкт «оживає», що є основоположним в формуванні внутрішнього середовища саме видовищних споруд. У дизайн-проектуванні прийнято мислити «відкритою формою», щоб найкращим чином осмислити відносини людини і речей у просторі. Посилення у новітній дизайн-архітектурі сенсу «інтегративних функцій речей» (термін В. Ф. Сидоренко) як комплексу комунікативних, семантичних і емблематичних функцій розглядається В.Г. Власовим [3], Г. Г. Кур’єровою [12], А. В Рябушкиним., В.Л. Хайтом [16].

Синергетичний підхід в аналізі архітектурних об'єктів є універсальним методико-теоретичним каркасом для дослідження, який дозволяє найбільш вдало проаналізувати різні інтер'єри і систематизувати їх в чітку структуру. Синергетичний підхід в архітектурі зачепплено в роботах С.Жуйкова [9], В. С. Стьопіна, Г. Хакена, І. Пригожина, Н. Вінера, С. Капіци, Д. Чернавського, І. Евін, Д. Фесенко, В. Г. Буданова.

Проаналізовані джерела свідчать, що надсучасним віянням в формуванні видовищних інтер’єрів є адаптивний простір, медійна архітектура, використання інноваційних інтерактивних засобів. Ґрунтовною є робота І.А. Добрициної «Від постмодернізму - до нелінійної архітектурі: Архітектура в контексті сучасної філософії та науки». Книга підтверджує тезу про те, що архітектурна дисципліна має здатність вибору і впровадження нових стратегій, в побудові яких вона спирається на власну пам'ять або на запозичення з широкого культурного контексту - філософії, науки, техніки. Автор досліджує складний поворот архітектурного мислення, що стався в останній третині XX століття, що почався з постмодерністського і деконструктівістского протистояння ідеології модернізму і підготував появу нової, нелінійної парадигми. [7].

Техногенні напрями в сучасному дизайні та архітектурі з акцентом на розвиток хай-тек напрямку розглядає Т.І. Возвишева, яка відзначає, що головним орієнтиром їх є професійне освоєння передових науково-технічних досягнень, які часто є запозиченими з більш просунутих галузей техніки і сприяють формуванню якісно вищого рівня середовища - в змістовному і формальному плані, просторовому і знаковому аспектах» [4]. Оволодіння досягненнями новітнього етапу науково-технічного прогресу, пов'язаного з розвитком авангардних технологій і впровадження їх у всі сфери людської діяльності, розглядається сьогодні в руслі основної економічної та соціальної стратегії нашого суспільства. Тільки з появою цілого ряду зовні несхожих споруд позначився не так стилістичний, скільки змістовний ареал специфічного явища новітнього дизайну.

Існуючий відхід сучасних дизайнерів та архітекторів від цитування породжує прагнення в пошуку нових концептуальних підходів. Сьогодні, прослідковується дві протилежні тенденції: з одного боку – підпорядкування навколишнього середовища будівлі, з іншого – прагнення вписати споруду в ландшафт. Проаналізувавши візуальний ряд театрально-концертних споруд початку ХХІ ст., слід відзначити, що сучасні тенденції формоутворення інтер'єрів театрально-концертних просторів неможливо розглядати, не зачіпаючи зовнішні архітектурні форми. Можна сказати, що внутрішнє - це продовження, або ж відображення зовнішнього. Це єдине предметно-просторове середовище, яке повинно розглядатися як ціле.

Одним з нових підходів в створенні сучасного середовища стає екопідхід та формування екодизайну. В останні десятиліття проблеми екології людини, екологічної культури виступили на перший план, де область комплексної дизайнерської діяльності, яка прагне до реалізації в проектованих об'єктах зближення вимог природного середовища з споживчими і естетичними вимогами людини. Екологічний дизайн увазі цілісний підхід до проектування будь-яких об'єктів, які пов'язані з діяльністю людини, від мініатюрних предметів, що використовуються в побуті, до дизайну будівель, міст і ландшафтів [20, с. 41]. Завдання екодизайну полягає в тому, щоб наситити міський ландшафт природними елементами на символічному і знаковому рівнях. Принципи взаємодії з природою засновані на властивості архітектурних форм відповідати в сприйнятті природним утворенням: колона; стовбур дерева, купол; небесне склепіння, руїна; пагорб. [21]

Ідеологи нового дизайну не переоцінюють свої сили, шляхи подальшого розвитку ще багато в чому невизначені. Але в кожному разі масштаби нового дизайну є глобальними: ця нова професійна свідомість, нова форма й виразна мова, нові виробництва, споживання, нові структура й характер зв'язків між цими сферами, а також між ними й проектуванням, нове світовідчування - взагалі, нова реальність. Однак ядром цього складного й багатогранного феномену є, як представляється, проблема нової професійної свідомості й нової проектної мови, невід’ємною частиною якого є проектна метафора. Це є перенос акценту із проектного моделювання на синтез засобів, цілей, прийомів, методів, критеріїв проектної творчості [12, с. 54]. Е. В. Жердев зазначає: «…метафора означає - «перенесення». Художньо-конструкторський аналіз метафоричного формоутворення утилітарних виробів показав, що на об'єкт дизайну можуть переноситися будь-які явища (предмети) навколишнього світу. Типами переносів можуть бути: природна нежива природа, штучна нежива природа («друга природа»), жива природа (рослина, тварина, людина), суспільство, абстракція. У зв'язку з різноманітністю типів переносів виникає і різноманіття проявів і значень метафори» [8].

При стрімкому психологічному навантаженні людства, технократичного оточення в дизайні все активнішими стають проблеми про комфортність предметно – просторового середовища, де звернення до природних форм стає як один з шляхів вирішення цієї колізії, ще починаючи з епохи модерну. Однак вже сьогодні можна розглянути ряд досить радикальних змін в архітектурі, які, з одного боку, пов'язані із серйозними трансформаціями в науковій сфері, і з іншого боку, повинні поступово поширитися на всі інші. Нові науки (sciences of complexity - «науки про складні системи»), що включають фрактальну геометрію, тектоніку, нелінійну динаміку, неокосмологію, теорію самоорганізації й ін., принесли із собою зміну світоглядної перспективи. [16, с. 71-79].

Роботи архітекторів часто виглядають як природний аналог, як її продовження (Ф.Л. Райт, Г. Мур, В. Гері). Вони відображають особливості регіонального духу не у вигляді спрощених стилістичних цитат, але як тектонічні розробки простору, матеріалу і форми. Завдяки взаємозв'язку тектоніки, топографії та органічності, яка є принципом організації простору. «Органічна архітектура» - це не стиль, але дух, спираючись на який можна створювати податливих, відчутні, не відчужено живу середовище [6, c.25]. Роботи архітекторів та дизайнерів часто виглядають як природний аналог, як її продовження та відображають особливості регіонального духу не у вигляді спрощених стилістичних цитат, але як тектонічні розробки простору, матеріалу і форми. Завдяки взаємозв'язку тектоніки, топографії та органічності, яка є принципом організації простору й сучасних видовищних споруд. Доказом цьому є численні світові кінотеатри та театрально-концертні споруди.

Слід зазначити, що тектоніка в дизайні як художній засіб дизайн-проектування є синтез трьох начал: вислови у формі вироби роботи матеріалу і конструкцій; відображення у творчому методі учасника культурно - історичних уявлень про виразність «мови» тектонічних форм; розуміння тектоніки як символу цілісності форми (оскільки саме тектонічний образ є найважливішим інструментом формування цієї якості) [19].

Близькими до тектонічного принципу формування внутрішнього середовища видовищних споруд, є прийоми фрактальної геометрії. Фрактальна геометрія є основою створення нових біонічних форм на основі явищ природи. Ця позиція одержала наукове обґрунтування в 1977 році у полемічному трактаті «Фрактальна геометрія природи» французького вченого Бенуа Мандельброта [13], але тільки наприкінці ХХст. стала використовуватися в комп'ютерному проектуванні будинків. Виходячи з теоретичного та практичного доробку архітектора Пітера Ейзенмана, нова парадигма метафори в архітектурі в наш час - альтернатива типу будинку, формоутворення якого засновано на відтворенні й переосмисленні ландшафтноподібної форми. Згідно з положеннями фрактальної геометрії можна висловити наступне [18]:

1. У світі природи не існує статичних станів.

2. Будь-яка форма природного походження є самоподібною, тобто будь-яка частина цілого подібна самому цілому і цим забезпечується його єдність. Відповідно до даної аксіоми фрактальної моделі - структурне існування будь-якої речі обумовлено її самоподібністю або самоорганізацією.

3. Будь-який процес або рух в природі має переривчастий характер, при якому область розриву прагне до мінімуму, а число розривів до максимуму. У силу цього, людський мозок, схильний за своєю природою до абстрагування, бачить у всьому плавність і безперервність.

Впровадження нових технологій в практику проектування поєднується з прагненням наповнити концептуальним змістом і реалізувати віртуальні образи. Архітектурна та дизайнерська свідомість нового напрямку, поетика якої заснована на фантастичних образах, які посунули з екранів моніторів, починає адаптуватися в середовищі кіберпростору. З цього моменту цифрові технології здобули широке використання в проектній діяльності для втілення естетики нелінійної форми, утворивши напрямок, званий дигітальною, або віртуальною архітектурою [5]. Такі архітектурні об’єкти в ХХІ ст. починають розглядатися з позиції синергетичного підходу.

Стосовно сучасного дизайну інтер’єрів видовищних споруд, до прийомів формування їх внутрішнього середовища з позиції синергетичного підходу, можна виділити: параметричне моделювання, топологічне формоутворення, морфінг.

Метод параметричного моделювання в проектуванні і формоутворенні внутрішнього простору театрів та концертних залів є найбільш поширеним [10]. Беручі за основу розглянуті проекти театрально-концертних залів, слід зазначити, що сучасні світові архітектори та дизайнери, в меншій або більшій мірі використовували різні платформи С.А.П.Р., що змінюють і уточнюючі параметри форми об'єктів, яке впливає на внутрішнє облаштування [2]. На сьогоднішній день, метод параметричного моделювання в формоутворенні інтер'єрів видовищних споруд дає найбільшу кількість різноманітних можливостей для створення багатьох нових цікавих концептів, і допомагає втілити їх у життя. Зовнішнє формоутворення перетікає у внутрішнє середовище.

Топологічне формоутворення широко використовується в створенні інтер'єрів видовищних об'єктів. Топологічні методи проектування, які використовуються провідними західними та вітчизняними архітекторами, дозволяють створювати яскраве образне середовище, яке об'єднує нелінійну біо-, зоо-, кіберморфную естетику, високі технології і новітні будівельні матеріали [2]. Вивчення цих методів і прийомів у формоутворенні важливо для комплексного дослідження та подальшого використання не тільки у світовій, але й в вітчизняній проектній практиці стосовно видовищних споруд.

Сучасні інтернет-технології створюють особливий культурний простір нелінійного тексту, який є подібним до топологічної (не лінійна, а мережевий, щільно пов'язаної з відмінностей) взаємозв'язку гіпертексту в комп'ютері [7,с.66]. На рубежі ХХ – ХХІ століть архітектура розглядається не як річ, не як об'єкт, а як якась топологічна структура, що відразу ж вказує на спорідненість структури твору зі структурою «живою». Інформатизація відбилася на архітектурі у вигляді нових методів проектування, орієнтованих на створення віртуальності, дискретності, інтерактивності, адаптації простору. Розвиток сучасних технологій, удосконалення обчислювальної техніки виводять нас на рівень цифрового моделювання (морфінг, метафоризація, візуальний відбір і т.д.) ультрасучасної архітектури (інтерактивна архітектура, віртуальна архітектура, адаптується архітектура) [17].

Ще в 90-ті роки ХХ ст. новітнім прийомом розімкненості – зчепленості стає морфінг, підтриманий комп'ютерною технікою. Слідом за Кіпнісом і Лінном, що вперше запропонували техніку морфінга в 1993 році, архітектор Маркус Новак так характеризує зміни, що відбуваються: «У той час як колаж просто накладав один на одного матеріали, взяті з різних контекстів, морфінг з такими матеріалами працює, ретельно їх перемішуючи. …Техніка морфінга - це процедура швидше генетична, ніж хірургічна; вона більше схожа на перехресне виведення породи, ніж на операцію з трансплантації шкіри» [7, с.281].

Сучасна тенденція використання методу морфінга, який застосовується для більш варіативного різноманіття форм і трансформацій, сприяє зміні фізичних параметрів видовищного об'єкта. Прийоми і техніка морфінга допускає перетин різних за природою контекстів, плавні переходи образу на свою протилежність [11]. «….«стилістичне» різноголосся в архітектурі, і гетерогенність як внутрішня властивість самого твору не тільки не зникають, але, навпаки, культивуються. Гетерогенність закладена в методі морфогенезу, у прийомах морфінга, характерних для нелінійної архітектури..» [7, с. 226]Таким чином, результат подальшої дії інформаційно-технічного прогресу на архітектуру непередбачуваний, але його можна припустити. Завдяки взаємодії цифрового моделювання і «інфомоделі», архітектурне проектування виходить на абсолютно новий рівень, де архітектор шляхом систематизації, генерування параметрів факторів контексту створює інфомодель шляхом використання інтегральних принципів, яка закладається в програму цифрового моделювання. Підсумком подібного дії є створення моделі ультрасучасної архітектури [17].

Виходячи з вищесказаного, інформаційний підхід в архітектурі та взаємозв'язок двох просторів (архітектурного та інформаційного) мають місце в сучасному проектуванні. Такі прийоми формування середовища, як альтернатива усталеним методам, мають на увазі створення не архітектурної форми - цілісної «у своєму роді», підпорядкованої канонами проектування, а ультрасучасного простору, яке: взаємодіє з середовищем (інтерактивність); має здатність комбінувати частинки, елементи самого простору, залежно від мінливих обставин (віртуальність, адаптивність); знаходиться в постійному русі (мобільність). [17].

Проаналізувавши розвиток сучасних тенденцій в світовому середовищному дизайні на початку ХХІ ст., можна виявити основоположні тенденції:

Виявлення постмодерністських тенденцій, що розвиваються або трансформуються в ХХІ ст.

Техногенні напрями та розвиток стилю «хай-тек».

Екологічна направленість, екодизайн.

Звернення до природних форм; біонічна та органічна направленість.

Прийоми, засновані на тектоніці та фрактальній геометрії, параметричне моделювання, топологічне формоутворення, морфінг.

Адаптивні, інтерактивні та медійні ознаки в формуванні середовищного дизайну видовищний споруд майбутнього.

Отже, синергетичні підходи в архітектурному формоутворенні можуть бути взяті за основу в дослідженні інтер'єрного формоутворення. У загальному розумінні синергетика в архітектурному формоутворенні розуміється як аплікація формальних наслідків фрактальної геометрії, як органічні і біонічні запозичення з природною природи. Засноване на нелінійному комп'ютерному моделюванні, даний напрямок розвивається стрімкими темпами, особливо у формуванні просторового середовища або архітектурного образу.

ЛІТЕРАТУРА

Барсукова Н.И. Дизайн среды в проектной культуре постмодернизма конца XX - начала XXI веков : автореф. дис. докт. иск. наук : спец. 17.00.06. «Техническая эстетика и дизайн» / Барсукова, Наталия Ивановна - M, 2008.

Бурлаков К.В. Особенности топологического формообразования в архитектуре рубежа XX-XXI веков: автореф. дис. на соиск.науч. ст. канд. архитектуры : спец. 05.23.20 «Теория и история архитектуры, реставрация памятников архитектуры» / Бурлаков, Константин Витальевич – Самара, 2011. – 133 с

Власов В. Г. Дизайн-архитектура и XXI век // Электронный научный журнал «Архитектон: известия вузов». — УралГАХА, 2013. — № 41. -Режим доступу: http://archvuz.ru/2013_1/1

Возвышева Т.И. Архитектура хай-тек: Генезис, современное состояние// Автореф. дис... канд. архит: 18.00.01 / Возвышева, Татьяна Ивановна — М., 1989

Гайсина Р.И. Дигитальная архитектура. Новые методы проектирования на рубеже XX-XXI веков: електронний ресурс – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_EISN_2012/Stroitelstvo/1_109982.doc.htm

Дизайн. Иллюстрированный словарь – справочник / Г.Минервин, В.Шимко // Учебное особие – М.: Архитектура-С, 2004. – 288с., c.25

Добрицына И.А. От постмодернизма - к нелинейной архитектуре: Архитектура в контексте современной философии и науки. - М.: Прогресс-Традиция, 2004. - 416 сЖердев Е.В. Метафора в дизайне :Теория и практика : автореф. дис. докт. иск.: спец. 17.00.06 / Жердев, Евгений Васильевич - M, 2002.

Жуйков С. Синергетический подход к изучению архитектурного процесса: електронний ресурс – Режим доступу: http://www.taby27.ru/studentam_aspirantam/aspirant/filosofiya-nauki.-arxitekture-dizajnu-dpi/sinergetica-zhujkov.html

Карнаухов И. Анализ современных театральных объектов: выявление нелинейных методов и свойств в современных театральных объектах: електронний ресурс – Режим доступу: http://www.adaptik-a.com/research/item/36-analysis-of-contemporary-theater-objects

Керешун А.И. Возможности «интерактивной» архитектуры: электронный ресурс:– Статья о новых архитектурных «системах взаимодействия» - Режим доступа: http://www.ielastic.ru/design/tvorcheskie-kontseptsii-adaptivnaya-arkhitektura

Курьерова Г. Г. Новая модель дизайна. Проектно-поисковые концепции второй половины XX века - М., 1993

Мандельброт Б. Фрактальная геометрия природы / Б. Мандельброт. – М.: Ин-т компьютерных исслед., 2002. – 856 с.

Панкина М.В., Захарова С.В. Экологический дизайн как интегрирующее содержание профессиональной подготовки дизайнеров и специалистов в области экологического образования: електронний ресурс – Режим доступу: http://www.rae.ru/fs/452-r29995/

Пахтер М., Лэндри Ч. Культура на перепутье. Культура и культурные институты в XXI веке. — М.: Классика-XXI, 2003. — С. 40.

Рябушкин А. В., Хайт В.Л. Архитекторы рубежа тысячелетий. - М: Искусство - XXI век, 2005. - 288 с.

Серебренникова Т.А. Архитектура как инфопространство. Интегральные принципы формообразования в архитектуре: електронний ресурс – Режим доступу: http://archvuz.ru/2011_22/11

Тадрос С. Фрактальная геометрия как средство повышения информативности архитектурных объектов: електронний ресурс – Режим доступу: http://eprints.kname.edu.ua/21999/

Ткачёв В.Н. Архитектурный дизайн»: електронний ресурс – Режим доступу: http://www.moskva-ipoteka.ru/secretslovari/page/43.html

Уваров А.В. Экологический дизайн: опыт исследования процессов художественного проектирования: автореф. дис. канд. искусствоведения. – М.: МВХПУ, 2010. – 41 с

Экологическая ниша архитектуры: електронний ресурс – Режим доступу: http://mgnam.ru/arxitektura/ekologicheskaya-nisha-arxitekturi.htmlВідомості про автора:

Бородченко Наталія Валеріївна – аспірант кафедри «Інтер’єр та обладнання» Харківської державної академії дизайну та мистецтв

Похожие работы:

«Паспорта компетенций(оформляется руководителем направления с корректировкой по своему ФГОС 3+) Общекультурные компетенции код Формируемая компетенция Этапы формирования компетенции Содержание этапа формирования компетенцииВыпускник программы бакалавриата должен обладать следующими общекультурными компетенциями...»

«Молодежные и спортивные мероприятия в летний период Муниципальное образование город Донской № п/п Название мероприятия Сроки проведения мероприятия Описание мероприятия  Категория и планируемое количество участников Ответственные1. Проект "Лето в парках" Июнь-август  В течение лета по выходным подведомствен...»

«ЗМІСТ Пояснювальна записка 4 Структура програми навчальної дисципліни 7 І. Опис предмета навчальної дисципліни 7 ІІ. Тематичний план навчальної дисципліни 8 ІІІ. Програма 9 Змістовий модуль І. Вплив оздоровчо-рекреаційної рухової активності на збереження і зміцнення здоров’я лю...»

«Список победителей III Республиканского фестиваля-конкурса детского творчества "Керченские каникулы–2015":НОМИНАЦИЯ: "ГАРМОНИЯ" (ИНСТРУМЕНТАЛЬНОЕ И ВОКАЛЬНОЕ ИСПОЛНИТЕЛЬСТВО)ГРАН-ПРИ: IV возрастная...»

«Актуальность Поток информации, расширение человеческих контактов, развитие многообразных форм массовой культуры, рост темпа жизни приводят к увеличению объема знаний, необходимых для жизни современному...»

«Министерство культуры Ростовской области Областной дом народного творчества Методические рекомендации "Особенности организации досуга людей с ограниченными возможностями здоровья" д...»

«Олимпиадная работа по КТНД.4кл. 1-тур 24.12.2013г1.Как называется наша страна?_2.Что вы о ней знаете? (какова площадь Дагестана?) 3.Как называется главный город нашей страны? 4. В каком...»

«ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА Рабочая программа по географии для 5 класса составлена на основе Федерального государственного стандарта основного общего образования (ФГОС), Рабочей программы для общеобразовательных учреждений. 6 – 11 классы/ сост. С.В. Курчина. – М.: Дрофа, 2010, Раб...»

«Управление физической культуры и спорта Воронежской областиРФСОО Федерация спортивного ориентирования Воронежской областиЧемпионат и Первенство Воронежской областипо спортивному ориентированиюкросс сп...»

«Служа великим целям века: цикл мероприятий, посвященный теме нравственности. Сценарии познавательных уроков, часов гражданственности, бесед-размышлений/ Библиотека им. Д.С. Лихачёва МАУК "ЦБС" города Кирово-Чепецка Кировской области. –2013 Ц...»







 
2018 www.el.z-pdf.ru - «Библиотека бесплатных материалов - онлайн документы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 2-3 рабочих дней удалим его.