WWW.EL.Z-PDF.RU
БИБЛИОТЕКА  БЕСПЛАТНЫХ  МАТЕРИАЛОВ - Онлайн документы
 


«з української літератури, рекомендованих МОН України, для реалізації варіативної складової навчальних планів у 2016/2017 навчальному році Авторські права на тексти навчальних ...»

До 2016/2017 навчального року

Перелік навчальних програм

з української літератури, рекомендованих МОН України,

для реалізації варіативної складової навчальних планів у 2016/2017 навчальному році

Авторські права на тексти навчальних програм належать Міністерству освіти і науки України та авторам програм.

Тексти навчальних програм ви можете знайти у виданнях і за посиланнями, зазначеними в переліку.

з/п Назва програми, автор Тип програми Класи Обсяг

програми

(кількість навч. год.) Де опублікована

навчальна програма Реквізити документа про схвалення МОН України

1. Загальнокультурний контекст вивчення української літератури у

8-9 класах

Шевченко З.О. Факульта-тивний курс

8-9 – Загальнокультурний контекст вивчення української літератури у 8-9 класах на факультативних заняттях / З. Шевченко // Українська мова і література в школі: Науково-методичний журнал. - 2013. - N 4. - С. 20-23 Лист ІІТЗО

від 19.11.2013

№ 14.1/12-Г-641

2. Сучасне франкознавство

Бондаренко Н.Л. Факульта-тивний курс

10-11 – Навчальна програма факультативного курсу «Сучасне франко знавство» / укл. Бондаренко Н.Л. – Черкаси: ОІППО, 2015. Лист ІІТЗО

від 18.03.2015№ 14.1/12-Г-101

Сучасне українське фентезі Логвіненко Н.М. Факульта-тивний курс

11 – Сучасне українське фентезі: формування змісту поглибленого вивчення національної літератури / Н. Логвіненко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – № 6. – С. 36-40. Лист ІІТЗО

від 19.11.2013

№ 14.1/12-Г-642

Література української діаспори

Терехов В.Ф. Курс за вибором 10-11 52 https://sites.google.com/site/virtualnijkabinetukrmovi/Лист

МОН України

від 07.04.2014 № 141/12-Г-542

Казка як епічний жанр

Квітень Є.Д., Ткач А.В. Факульта-тивний курс

5-7 Лист ІІТЗО

від 20.03.2015

№ 14.1/12-Г-121

3. Українська література. Програми факультативних курсів

Береш О.Т.,

Гнаткович Т.Д.,

Ківеджій О.В,

Ребрик Н.Й.,

Шкурда М.І. Збірник програм

факультативних курсів

5-11 – Українська література. 5-11 класи. Програми факультативних курсів для загальноосвітніх навчальних закладів (класів). – Ужгород: Гражда, 2015. – 60 с. Лист ІІТЗО

від 18.03.2015

№ 14.1/12-Г-103

4. Слов’янська міфологія у творчому доробку українського письменства

Богачук К.В. Факульта-тивний курс

8-9 35 https://sites.google.com/site/virtualnijkabinetukrmovi/Лист ІІТЗО

від 20.03.2015

№ 14.1/12-Г-122

Поетика

КолінченкоО.М. Факульта-тивний курс 5-6 35 1.Обласна виставка «Освіта Київщини» КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»;

2. https://sites.google.com/site/virtualnijkabinetukrmovi/Лист

МОН України

від 05.02.2016 № 21/12-Г-32

Зорова поезія

КолінченкоО.М. Факульта-тивний курс 9-11 35 1. Програми курсів за вибором і факультативів з української літератури. 8-11 класи / За заг. ред. К.В.Таранік-Ткачук. – К. : Грамота, 2011. – 272 с.

2. Обласна виставка «Освіта Київщини» КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»;

3. https://sites.google.com/site/virtualnijkabinetukrmovi/Лист

МОН України

від 17.12.2015 № 21/12-Г-32

Перелік навчальних програм

з української мови, рекомендованих МОН України,

для реалізації варіативної складової навчальних планів у 2016/2017 навчальному році

Авторські права на тексти навчальних програм належать Міністерству освіти і науки України та авторам програм.

Тексти навчальних програм ви можете знайти у виданнях і за посиланнями, зазначеними в переліку.

з/п Назва програми, автор Тип програми Класи Обсяг

програми

(кіль-кість навч. год.) Де опублікована

навчальна програма Реквізити документа про схвалення МОН України

1. Розвиток мовлення Горкуненко Є.А., Горкуненко А.А. Факульта-тивний курс 5-6 Лист

ІІТЗО

від 18.06.2015

№ 14.1/12-Г-507

2. Програми факультативних курсів з української мови

Береш О.І., Гнаткович Т.Д.,

Ківеждій О.В., Шкурда М.І. Збірник програм 5-9 Українська мова. 5-9 класи. Програми факультативних курсів для загальноосвітніх навчальних закладів (класів). – Ужгород: Гражда, 2015. – 68 с. Лист

ІІТЗО

від 06.04.2015

№ 14.1/12-Г-214

3. Стилістика української мови

Авраменко О.М.,

Чукіна В.Ф. Факульта-тивний курс 10-11 70 Програма факультативного курсу «Стилістика української мови. 10-11 класи» (авт. Авраменко О.М., Чукіна В.Ф.). – К. : Грамота, 2013. Лист

ІІТЗО

від 02.07.2013 № 14.1/12-Г-260

4. Орієнтовна програма навчальної практики з української мови і літератури

Піскорська Л.І., Гуріна Л.В., Любчич Т.М Орієнтовна програма навчальної практики з української мови і літератури 5-8, 10 70,

50 Орієнтовна програма навчальної практики з української мови і літератури. 5-8,10 класи / укладачі: Піскорська Л.І., Гуріна Л.В., Любчич Т.М. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 88 с. Лист

ІІТЗО

від 29.02.2012

№ 1.4/12-Г-66

5. Українська мова.

5-7 класи Гнаткович Т.Д. Навчальна програма для ЗНЗ

з поглибленим вивченням української мови 5-7 – Лист

ІІТЗО

від 01.07.2014

№ 14.1/12-Г-1036

6. Українська мова

Ілюшина О.О., Тригуб С.І. Експериментальна програма 7 – Лист

ІІТЗО

від 19.11.2013

№ 14.1/12-Г-646

7. Ділове мовлення в медицині Гуйванюк Л.М. Програма факультативного курсу 10-11 – Лист

ІІТЗО

від 19.11.2013

№ 14.1/12-Г-646

8. Лінгвістика. Науково-дослідний аспект Навчальна програма курсу за вибором 10-11 – Лист

ІІТЗО

від 26.12.2014

№ 14.1/12-Г-1884

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів

у загальноосвітніх навчальних закладах

Українська мова

Вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами: у 5-8 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585); у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів за програмою: Українська мова. 5-12 класи. К. : Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585);у 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту за змінами, затвердженими наказом Міністерства від 14.07.2016 № 826.

Програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

Зміст програм з української мови для 5-9 класів та 5-12 класів, зокрема для 8 та 9 класів, у 2015 році доопрацьовано (таблиця).

Клас Спрощено тему Вилучено тему Додано тему Перенесено тему Змінено формулювання тексту програми

8 клас

( за програмою 2013) У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»

спрощено шляхом заміни виду роботи:

«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в науковому стилі»(усно) замінено на «в художньому»;

«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний переказ».

У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»

вилучено

«Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі»(усно); «Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням» (письмово).

У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних висловлень» вилучено

«Твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням)».

У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» вилучено матеріал на повторення про словосполучення й речення; члени речення (також однорідні); звертання; вставні слова,

просте й складне речення;

пряма мова й діалог.

З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення», вилучено «Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням (повторення)»,

«Речення поширені й непоширені».

У всіх розділах програми для 8 класу в рубриці «Внутрішньо-предметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)». У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на повторення теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія.

Основні правила правопису (за вибором учителя)»; внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення» перенесено теми «Порядок слів у реченні. Логічний наголос», «Речення двоскладні й односкладні» до підрозділу «Просте речення».

Здійснено перерозподіл годин: знято 2 год. із теми «Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)» і додано до теми «Речення з відокремленими членами».

9 клас

(за програмою

2005) У розділі «Повторення вивченого у 8 класі.

Просте неускладнене й ускладнене речення» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика», «Текст (риторичний аспект)».

У розділах «Синтаксис. Пунктуація»

Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)», «Складне речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Текст (риторичний аспект)». У розділі «Відомості про мовлення»

вилучено матеріал про текст, основні ознаки його, види міжфразних зв’язків.

У підрозділі «Монологічне мовлення»:

вилучено:

«Твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на морально-етичну тему» (усно);

«Твір у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему» письмово).

У розділі «Складнопідрядне речення» додано тему «Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях».

Здійснено перерозподіл годин (1 год. знято з підрозділу «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до «Повторення й систематизація вивченого» в кінці року.

У розділі «Пряма й непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальні правки:

«Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)».

У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності» внесено уточнювальні правки: «Будова тексту», «Повторення вивчених розділових знаків у простому й складному реченнях».

Також звертаємо увагу на зміни внесені до програми для 10-11 класів (рівень стандарту). Зокрема, здійснено перерозподіл годин на вивчення мовленнєвої й мовної змістових ліній. У мовленнєвій змістовій лінії програми зменшено кількість годин на її вивчення (у 10 кл. з 19 год. до 14 год., у 11 кл. – з 20 год. до 18 год.); уточнено й спрощено види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види робіт, наприклад, реферат, доручення тощо, які учні навчилися виконувати в попередніх класах; спрощено види робіт і висвітлення мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; вилучено види роботи, наприклад, переклад, відповідь на екзамені як види роботи, що не є актуальними; спрощено види переказів, творів і зменшено кількість їх із метою розвантаження й вивільнення часу для роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів старшої школи.

У мовній змістовій лінії збільшено кількість годин на її вивчення (у 10 кл. з 16 год. до 21 год., в 11 кл. – з 15 год до 17 год.); ущільнено, а також вилучено теми, які не мають практичного застосування у власному усному й писемному мовленні школярів або вже вивчені в 5-8 класах. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із змістом навчального матеріалу.

У діяльнісній змістовій лінії уточнено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, удосконалено загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні орієнтації, що забезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів. Внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурної змістової лінії.

Клас Спрощено тему Вилучено тему Додано тему Перенесено тему

10 

клас Мовленнєва змістова лінія – зменшено кількість годин на вивчення з 19 год. до 14 год.

У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Письмо»

спрощено шляхом заміни видів роботи. «Переказ із творчим завданням» змінено на «Докладний переказ тексту з творчим завданням» У розділі «Культура мовлення і спілкування» вилучено: «Спілкування як обмін інформацією», «Особливості усного і писемного спілкування», «Вербальні й невербальні засоби спілкування», «Мовленнєва діяльність. Рецептивні і продуктивні види мовленнєвої діяльності. Сприйняття, розуміння, відтворення, створення інформації», «Етика професійного спілкування».

У розділі «Види мовленнєвої діяльності» у підрозділі «Аудіювання» вилучено: «Складання тематичних виписок, цитат», «Прослуховування аудіотекстів з метою підготовки власного виступу».

У підрозділі «Говоріння» вилучено: «Переказ прослуханого монологічного висловлювання. Переказ прочитаного тексту на професійну тему. Переказ із творчим завданням. Виступ публіцистичного характеру. Відповідь на екзамені».

У підрозділі «Письмо» вилучено: «Тематичні виписки, тези. Бібліографія. Вітальний адрес. Реферат. Нарис про людину – видатного представника певної професії (відповідно до профілю класу винахідника, ученого, дослідника, конструктора). Вітальна промова, доручення. Анотація. Офіційний лист».

Розділ «Переклад». У розділі «Види мовленнєвої діяльності» у підрозділі «Письмо» додано: докладний переказ тексту з творчим завданням. Твір-роздум на суспільно-політичну тему в публіцистичному стилі. Електронний лист.

Смс-повідомлення.

Мовна змістова лінія – збільшено кількість годин на вивчення 16 год. до 21 год.

У розділі «Вступ» вилучено тему «Функції мови і мовлення: комунікативна (пізнавальна), кумулятивна, естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості».

У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, словотвору, морфології, стилістики» вилучено: «Рівні мовної системи. Функціонування в тексті основних одиниць мови: звуків мовлення, значущих частин, слів, словосполучень, речень. Стилістичні засоби фонетики.

Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Стилістичні особливості значущих частин слова.

Творення слів. Стилістичні засоби словотвору.

Абревіатури в науковому стилі.

Лексикологія. Зміни в лексичній системі української мови. Професійна лексика. Терміни. Власне українська лексика. Синонімічне багатство мови. Складні випадки слововживання. Роль фразеологізмів у професійному мовленні. Стилістичні засоби лексикології та фразеології.

Роль Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті.

Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, їх стилістичні особливості. Особливості вживання назв за професією, посадою, званням тощо. Стилістичні засоби морфології. Варіанти відмінкових форм. Кличний відмінок іменника».

Розділ «Орфографічно-пунктуаційний практикум». У розділі «Вступ» додано тему «Повноцінне функціонування української мови – запорука європейського розвитку держави».

У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, словотвору, морфології, стилістики» додано теми замість вилучених: «Правильна вимова голосних і приголосних звуків. Складні випадки правопису: слів із ненаголошеними голосними, спрощенням у групах приголосних, чергування голосних і приголосних звуків, префіксів і суфіксів, мякого знака, апострофа, великої букви, слів із подвоєнням і подовженням приголосних, імен та імен по батькові, прізвищ, складних слів і слів іншомовного походження, прислівників.

Будова слова. Способи словотвору.

Лексикологія. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова.

Шляхи збагачення лексики української мови. Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми. Синонімічне багатство мови. Лексична сполучуваність. Складні випадки слововживання. Фразеологізми в мовленні.

Частини мови. Складні випадки відмінювання іменників, прикметників, числівників». Соціокультурна змістова лінія

Спрощено й внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурної змістової лінії.

Українська мова – державна.

Мова і естетика.

Мова і етика

Роль мови у формуванні особистості.

Мовна особистість.

Ремісник чи майстер.

“Не бійтесь заглядати у словник”

Духовний пантеон України.

Дружба. Любов. Сімя. Культура сімейних взаємин.

Загальнолюдські цінності.

Моя країна – Україна.

Вищі освітні заклади України.

Історія освіти в Україні.

Освіта за кордоном.

Що впливає на вибір професії.

Моя майбутня професія.

Український мовленнєвий етикет.

Додано в орієнтовний зміст текстового матеріалу:

Повноцінне функціонування української мови – запорука європейського розвитку держави.

Духовний світ українців.

Мова злагоди й гармонії.

Планування й організація власного життя.

Сучасний гуманізм.

Уміння любити й бути щасливим.

Життєві цілі.

Благодійність як норма життя.

Волонтерство.

Інтереси і стимули життя.

Досягнення гармонії.

Збереження здоров’я й життєдіяльності.

Сила волі.

Світ емоцій.

Емоційна підтримка як потреба.

Життєві цінності.

Життя без конфліктів.

Кроки морального вдосконалення.

Виховання впевненості в собі.

Моє покликання.

Вибір професії.

Суспільна думка. Діяльнісна змістова лінія

Спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Використання мовних засобів у навчальній діяльності з певною стилістичною метою.

Застосування загальнонавчальних умінь у різних ситуаціях, зокрема нестандартних.

Розробка й реалізація комунікативних стратегій і тактик в інтерактивній діяльності.

Самоорганізація, самодисципліна в навчанні і творчості.

Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, удосконалено загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні орієнтації, що забезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів, а саме:

Учень володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє, застосовує, виявляє, порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);

стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує власну пізнавальну діяльність, виявляє проблему, пропонує способи розв’язання її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні й відповідає за кінцеві результати роботи);

здійснює самоконтроль у процесі навчальної діяльності;

використовує здобуті знання, сформовані вміння й навички в різних ситуаціях, зокрема нестандартних.

11 клас Мовленнєва змістова лінія – зменшено кількість годин на вивчення з 20 год. до 18 год.

У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Письмо»

спрощено шляхом заміни видів роботи. «Переказ із творчим завданням» видозмінено на

«Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням».

Тему «Стаття» видозмінено в «Стаття до журналу або шкільного веб-сайту в публіцистичному стилі», Уточнено вид твору: «Твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі».

У підрозділі «Ділові папери» спрощено шляхом заміни видів роботи: «Протокол. Витяг із протоколу» замінено на «Резюме». Вилучено розділ «Культура мовлення і комунікація» і його теми:

«Поняття комунікації як діяльності учасників спілкування з метою інформаційного обміну та взаємовпливу. Усне й писемне ділове спілкування.

Дотримання ознак культури мовлення – важлива передумова ефективної комунікації.

Комунікація в професійній сфері. Особистість і комунікативна діяльність. Комунікабельність як риса характеру людини. Етика професійного спілкування.

Модель вербальної комунікації: адресант (автор висловлювання), повідомлення, створене в певних умовах спілкування, адресат (той, кому адресоване повідомлення). Використання вербального й невербального коду (засобу передачі інформації) в комунікації.

Міжкультурна комунікація і професійна діяльність. Універсальне й національне в міжкультурній комунікації. Символіка в міжмовній комунікації»

Розділ «Основи риторики» змінено на «Практична риторика» й вилучено з нього теми: «Риторичні вимоги до мовця. Професійний імідж. Полеміка у професійному спілкуванні. Полемічні прийоми: спростування помилкового твердження фактами, критика доказів опонента, атака запитаннями тощо. Етика полемічної майстерності».

У розділі «Створення власного мовлення» в підрозділі «Говоріння» вилучено теми «Переказ тексту на професійну тему із творчим завданням»; у підрозділі «Письмо» «Звіт про виконану роботу», «Конспектування публічного виступу. Конспектування висловлювання, що сприймаються на слух. Відгук на телепередачу», «Протокол. Витяг із протоколу».

Вилучено розділ «Переклад». Розділ «Культура мовлення і комунікація» замінено на розділ «Культура мовлення і стилістика» й додано теми:

Культура мовлення і стилістика. Норми сучасної української літературної мови (орфоепічні, правописні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні) і дотримання їх у мовленнєвій практиці.

Основні характеристики мовлення й дотримання їх.

Стилі мовлення. Стилістично нейтральна й стилістично забарвлена лексика.

До підрозділу «Читання» конкретизовано назви стилів «Читання текстів художнього і наукового стилів».

У розділі «Створення власного мовлення. Говоріння» додано теми: «Виступ під час дискусії (підготовлений і непідготовлений) на суспільну або морально-етичну теми.

Доповідь на науково-популярну або морально-етичну тему».

У розділі «Створення власного мовлення. Письмо» тему «Переказ із творчим завданням» видозмінено на

«Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням».

Тему «Стаття» видозмінено в «Стаття до журналу або шкільного веб-сайту в публіцистичному стилі», Уточнено вид твору: «Твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі».

До підрозділу «Ділові папери» додано вид роботи «Резюме». З розділу «Створення власного мовлення. Говоріння. Діалогічне мовлення» теми «Виступ на семінарах, зборах, конференція» Переговори» спрощено, видозмінено й перенесено в розділ «Практична риторика»

Мовна змістова лінія – збільшено кількість годин на вивчення 15 год. до 17 год.

У розділі «Вступ» вилучено тему «Українська мова у світі. Українська діаспора».

У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики» вилучено теми: «Найважливіші відомості з синтаксису і пунктуації: словосполучення і речення, синтаксичні звязки в них. Класифікація речень за будовою. Стилістичні особливості простих і складних речень. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширених, повних і неповних, ускладнених і неускладнених простих речень. Особливості вживання в мовленні різних видів складних речень.

Інтонування різних видів складних речень. Синтаксичний аналіз. Основні пунктограми в простому і складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування.

Текст як середовище функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність. Текст у професійному спілкуванні.

Зміст і будова тексту. Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування речення. Способи зв’язку речень у тексті. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.

Основні види переробки тексту».

Розділ «Орфографічно-пунктуаційний практикум». У розділі «Вступ» додано тему «Мовна стійкість як ключова риса національномовної особистості».

У розділі  «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики» додано теми: Словосполучення і речення. Просте речення. Просте ускладнене речення. Односкладні речення.

Складне речення. Типи складних речень за способом зв’язку частин їх: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення. Основні види складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення з кількома підрядними частинами, розділові знаки в них. Безсполучникове складне речення й розділові знаки в ньому.

Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.

Синтаксична синонімія як джерело багатства й виразності мови.

Особливості вживання в мовленні простих і складних речень.

Розділові знаки в реченнях із прямою мовою і в діалозі.

Способи цитування.

Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність.

Зміст і будова тексту

Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.

Основні види роботи з текстом (редагування, скорочення, доповнення тощо).

Стилістичні особливості синтаксису. Соціокультурна змістова лінія

Спрощено й внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурної змістової лінії.

Українські народні промисли й ремесла

Права і обов’язки громадян.

Українська мова у світі.

Людина і Всесвіт.

Цікава людина.

Цікаві винаходи.

Культура ділового спілкування.

Мандрівки рідною землею.

„Ти знаєш, що ти людина?”

„Я вибрала долю собі сама”

Інтернет-комунікації.

Віртуальна мовна особистість.

Герої, що залишилися з нами назавжди.

Кроки до успіху.

Мистецтво спілкування й критики.

Здивування – крок до пізнання.

Жити у злагоді з природою.

Джерела радості.

Ознаки чоловічої культури.

Жіночність як спосіб життя.

Турбота про власне здоров’я.

Прекрасне в мистецтві й у дійсності.

Діяльнісна змістова лінія

Спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Застосування в навчальній діяльності комунікативних мовних одиниць з певною стилістичною метою.

Застосування загальнонавчальних умінь у різних ситуаціях, зокрема й нестандартних.

Відбір комунікативних стратегій, реалізація і корекція комунікативних тактик у навчальній діяльності.

Самоорганізація, самодисципліна в навчанні і творчості.

Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, удосконалено загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні орієнтації, що забезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів, а саме:

Учень: володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє, застосовує, виявляє, порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);

стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує власну пізнавальну діяльність, виявляє проблему, пропонує способи розв’язання її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні й відповідає за кінцеві результати роботи);

здійснює самоконтроль у процесі навчальної діяльності;

використовує здобуті знання, сформовані вміння й навички в різних ситуаціях, зокрема нестандартних.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.

Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір – мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що вивчається. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки тощо.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр – на основі тематичного оцінювання.

Фронтальні види контрольних робіт (5-9 класи)

Форми контролю

5 6 7 8 9

І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ

Перевірка мовної теми* 4 4 4 4 3 3 2 2 2 2

Письмо:

переказ 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

твір – 1 – 1 – 1 1 1 1 1

Правопис:

диктант** 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Аудіювання* – 1 – 1 – 1 – 1 – 1

Читання мовчки* 1 – 1 – 1 – 1 – 1 –

Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)

(рівень стандарту, академічний рівень)

Форми контролю

10 11

І ІІ І ІІ

Перевірка мовної теми* 2 2 2 2

Письмо:

переказ 1 1 1 1

твір 1 - 1 -

Правопис:

диктант** 1 1 1 1

Аудіювання* – 1 – 1

Читання мовчки* 1 – 1 –

Фронтальні види контрольних робіт (10–11 класи)

(філологічний напрям: профіль – українська філологія)

Форми контролю

10 11

І ІІ І ІІ

Перевірка мовної теми* 3 3 3 3

Письмо:

переказ 1 1 1 1

твір 1 1 1 1

Правопис:

диктант** 1 1 1 1

Аудіювання* 1 1 1 1

Читання мовчки* 1 - 1 -

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).

Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:

5–9 класи – по два зошити;

10–11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».

Українська література

Вивчення української літератури в 5-8 класах здійснюватиметься за навчальною програмою (зі змінами, затвердженими наказами Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015 № 585 ): Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.

У 9 класах – за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту. Рівень стандарту та академічний рівні затверджені наказом Міністерства від 14.07. 2016 № 826).

Програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

Науково - методичною радою з питань освіти МОН протягом 2015-2016 навчального року схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах навчальні програми курсів за вибором та факультативів з української літератури:

«Поетика», 5-6 класи (автор О.Колінченко );

«Казка як епічний жанр», 5-7 класи (автори Є.Квітень, А.Ткач );

«Література рідного краю», 5-11 класи (укладачі П.Ходанич, Л.Ходанич, Т.Гнаткович );

«Літературне краєзнавство», 5-11 класи (автори А.Ткач, Я.Пінтяк );

«Звичаї та обряди українського народу в контексті художньої літератури», 8 (9) класи (автори А.Ткач, Н. Клим );

«Слов’янська міфологія у творчому доробку українського письменства», 8-11 класи (укладач К.Богачук );

«Українознавство», 9 клас (автор І.Головай );

«Основи зорової (візуальної) поезії», 9-11 класи (автор О.Колінченко) ;

«Українська література. 5-11 класи» (укладачі О.Береш, Т.Гнаткович, О.Ківеждій, Н. Ребрик, М.Шкурда ).

«Сучасне франкознавство», 10-11 класи (укладач Н.Бондаренко).

Звертаємо увагу на зміни, внесені в 2015 році до навчальних програм з української літератури для 8 та 9 класів.

8 клас ( програма 2013 року)

Вилучено з програми поезію Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі», твори В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника «Хто зважиться – вогнем наречеться».

Включено в програму твір Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце для дракона».

Вилучено літературознавчі поняття: силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри», «асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм».

Курс української літератури у 8 класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Усна народна творчість», «Світ української поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гумор і сатира».

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.

9 клас (програма 2005 року)

Вилучено з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», поезію М.Костомарова «Соловейко», поему Т.Шевченка «Великий льох», поетичні твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця», тему «З літератури XX століття».

Додано вірш Т.Шевченка «Заповіт».

Оповідання Марко Вовчок «Максим Гримач» замінено на повість «Інститутка».

Вилучено літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у літературі», «роман-хроніка».

Звертаємо увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).

В основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

До навчальної програми з української літератури (10-11 класи, рівень стандарту та академічний рівень) внесено такі зміни:

клас

Вилучено з програми теми: Вступ.

Вилучено з програми твори: поезії І.Франка «Безмежнеє поле…»,«Розвивайся, ти високий дубе…», Лесі Українки «І ти колись боролась, мов Ізраїль», «Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «To be or not to be?».

Змінено кількість годин на вивчення творчості: Панаса Мирного (2 год.), Івана Карпенка-Карого (4 год.), М. Старицького (2 год.), І. Франка (10 год.), Б. Грінченка (2 год.), М. Коцюбинського (6 год.), Лесі Українки (8 год.), В. Винниченка (3 год.), узагальнення та систематизацію вивченого – 4 год.).

Змінено послідовність вивчення тем: творчість Б. Грінченка вивчатиметься перед творчістю І. Франка.

Конкретизовано назву твору М. Старицького: «Облога Буші».

11 клас

Вилучено з програми теми: творчість Г. Косинки; Вступ до теми «Драматургія другої половини ХХ – поч. ХХІ ст.»; Українська російськомовна поезія; огляд прози У. Самчука, Т. Осьмачки, Д. Гуменної, Н. Королевої («Еміграційна література (огляд)»).

Вилучено з програми твори: новелу Ю. Яновського «Подвійне коло»; усмішку Остапа Вишні «Як варити і їсти суп з дикої качки»; поезії В. Стуса «Мені зоря сіяла рано вранці», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе».

Змінено кількість годин на вивчення творчості: П. Тичини (3 год.), Ю.Яновського (2 год.), Богдана-Ігоря Антонича (1 год.), О. Довженка (4 год.), Л. Костенко (5 год.), Олеся Гончара (2 год.), В. Шевчука (4 год.), Узагальнення та систематизацію вивченого (3 год.).

Зменшено кількість творів для вивчення напам'ять: Богдан-Ігор Антонич – 1 поезія; творчість поетів-шістдесятників – 1 поезія; Л. Костенко – 1 поезія.

Вилучено літературознавчі поняття: «повість-хроніка», «театр корифеїв», «віршові розміри (повторення)», «взаємопроникненні літературних родів» (10 клас); «художній час і простір», «умовність зображення» (11 клас).

Уведено поняття: «психологічна новела» (10 клас).

Вилучено конкретизацію видів творчих робіт. Їх вибір віддано на розсуд вчителя.

Внесено зміни до анотацій програм і Державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи 5 6 7 8 9

Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 2

2 3

1

2 3

1

2 3

1

2 3

1

2 3

1

2 3

1

2 3

1

2 3

2

2 3

2

2

Уроки розвитку мовлення*

2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п)

Уроки позакласного читання

2 2 2 2 2 2 2 2 1 1

Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).

10-11 класи

Класи 10 11 10 11

Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ

Рівень стандарту,

академічний Профільний рівень

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 3

1

2 3

1

2 3

1

2 3

1

2 4

1

3 4

1

3 4

1

3 4

1

3

Уроки розвитку мовлення* 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п) 2

(у+п)

Уроки позакласного читання 1 1 1 1 2 2 2 2

Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».

Авраменко О., Чукіна В.

ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ

«СТИЛІСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

для 10 - 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Лист ІІТЗО від 02.07.2013 № 14.1/12-Г-260

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Пропонованою програмою передбачено послідовне й детальне висвітлення питань стилістики сучасної української мови, а саме: функціональних стилів та їх особливостей, стилістичних можливостей фонетики, лексики, фразеологізмів, морфологічних категорій та синтаксичних одиниць, стилістичних засобів словотвору, комунікативно-стилістичних якостей мовлення.

Основна мета факультативного курсу “Стилістика сучасної української мови” – засвоєння стилістичних норм сучасної української мови, оволодіння знаннями про особливості усіх функціональних стилів мови, формування вмінь і навичок добирати стилістичні ресурси відповідно до ситуації мовлення, формування навичок комунікативно виправданого використання засобів мови з додержанням етикетних норм спілкування.

Завдання курсу:

дати ґрунтовні й систематичні знання про особливості функціональних стилів мови (сферу й мету використання стилів, жанри, в яких реалізується кожен стиль, мовні особливості та стилістичні ресурси різних рівнів мови);

сформувати вміння й навички комунікативно виправдано використовувати стилістичні ресурси мови, залежно від ситуації мовлення;

ознайомити з поняттям авторського (письменницького) стилю;

виховувати потребу вивчати рідну мову, повагу до української літературної мови.

На вивчення факультативного курсу „Стилістика сучасної української мови” передбачено 70 навчальних годин (по 35 годин у кожному класі).

Тематично програмовий матеріал супроводжує зміст основного курсу «Рідна (українська) мова» (10 і 11 класи): якщо поглиблення й систематизацію найважливіших відомостей з фонетики, лексикології, фразеології та морфології передбачено в 10 класі, то й стилістичні ресурси фонетики, лексикології, фразеології й морфології паралельно вивчають у цьому ж класі.

Також за тематичним принципом до вивчення певних тем зі стилістики додано для повторення (або для використання на етапі актуалізації опорних знань) матеріал із лінгвістичної змістової лінії основного курсу „Рідна (українська) мова”, зокрема відомості з орфографії й пунктуації.

У програмі чітко визначено міжпредметні зв’язки, які виразно простежуються на різних мовних рівнях, оскільки стилістика як явище проявляє себе і в літературі, і в різних видах мистецтва.

Факультативний курс «Стилістика сучасної української мови» (10 – 11 класи) рекомендовано учням шкіл (класів) з поглибленим вивченням української мови й літератури або гуманітарних дисциплін, ліцеїв, гімназій, колегіумів.

10 КЛАС

(35 год, 1 год на тиждень)

(3 год для використання на розсуд учителя)

Зміст навчального матеріалу Вимоги

до рівня загальноосвітньої

підготовки учнів

Вступ (1год)

Стилістика як розділ науки про мову. Зв’язок стилістики з іншими розділами мовознавчої науки. Практичне значення стилістики

Учень:

називає предмет вивчення стилістики;

пояснює зв’язок стилістики з іншими розділами науки про мову;

усвідомлює практичне значення стилістики

ФУНКЦІОНАЛЬНА СТИЛІСТИКА (6 год)

Функціональні стилі сучасної української мови (6 год)

Загальна характеристика функціональних стилів сучасної української мови. Поняття мовної норми.

Офіційно-діловий стиль.

Науковий стиль і його підстилі.

Публіцистичний стиль.

Художній стиль. Мова фольклору як різновид художнього стилю. Конфесійний стиль.

Розмовний стиль. Епістолярний стиль

Міжпредметні зв’язки

Мистецькі стилі (література, образотворче мистецтво, архітектура, музика та ін.) Учень:

розрізняє й характеризує функціональні стилі мови;

визначає ознаки різних стилів мови;

знає й дотримується норм сучасної української літературної мови;

наводить приклади різних стилів мови

СТИЛІСТИКА МОВНИХ РЕСУРСІВ (60 год)

Фоностилістика (2 год)

Стилістичні можливості фонетики. Експресивні властивості звуків мови.

Засоби милозвучності мови. Явища поетичної фонетики (звукопис, ритміка вірша, асонанс, алітерація, рима та ін.) Інтонація як засіб вираження змісту мовлення

Відомості з орфографії

Чергування у – в, і – й. Написання префіксів з- (зі-, с-). Прийменники у – уві, з – із – зі, над – наді та ін.

Міжпредметні зв’язки

Віршування. Теорія звукопису (література) Учень:

називає засоби милозвучності мови;

пояснює стилістичні можливості фонетики;

розпізнає явища поетичної фонетики (асонанс, алітерація, рима тощо);

оцінює випадки вдалого й невдалого використання засобів фоностилістики в різних стилях мови

Лексичні та фразеологічні ресурси стилістики (7 год)

Стилістично маркована й нейтральна лексика.

Багатозначність як стилістичний засіб.

Стилістичні можливості омонімії, синонімії та антонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту.

Використання іншомовних слів. Неологізми та застаріла лексика в різних стилях мови. Використання старослов’янізмів у художніх текстах. Стилістичні функції термінів, професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів.

Роль діалектизмів, розмовної та просторічної лексики в різних стилях мови.

Тропи (порівняння, епітет, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, алегорія та ін.).

Стилістичні можливості фразеологізмів

Відомості з орфографії

Правопис слів іншомовного походження (апостроф, м’який знак, подвоєні букви в іншомовних словах, правило «дев’ятки»).

Відомості з пунктуації

Відокремлення фразеологічних зворотів на письмі

Міжпредметні зв’язки

Терміни, застаріла лексика, діалектизми, фразеологізми, тропи (література, історія, математика та ін.) Учень:

розпізнає стилістично нейтральну й марковану лексику;

відрізняє багатозначність і омонімію;

називає стилістичні можливості омонімії, синонімії та антонімії;

розпізнає іншомовні слова й використовує їх стилістично вправно;

розпізнає старослов’янізми й визначає їхню стилістичну роль;

знає, у чому полягає роль діалектизмів та просторічної лексики в різних стилях мови;

називає тропи (порівняння, епітет, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, алегорія та ін.);

з’ясовує стилістичну роль використання певного тропу;

оцінює випадки вдалого й невдалого використання різного роду тропів;

визначає стилістичну роль використання фразеологізмів

Стилістичні засоби словотвору (2 год)

Засоби словотвору, використання їх у різних стилях мови

Відомості з орфографії

Написання суфіксів –ськ-, -цьк-, -зьк-; -ств-, -цтв-, -зтв-. Правопис складних слів

Міжпредметні зв’язки

Використання зменшувально-пестливих суфіксів (література) Учень:

називає засоби словотвору;

уміє визначати й використовувати засоби словотвору в різних стилях мови;

оцінює випадки вдалого й невдалого використання засобів словотвору

Граматичні (морфологічні) ресурси стилістики (12 год)

Поняття граматичної (морфологічної) синонімії (умотивованість використання синонімічних закінчень іменників чоловічого роду –ові, -еві (-єві) та –у (-ю); прикметникових закінчень –ім та –ому; синонімічних закінчень стягнених і нестягнених прикметникових та займенникових форм

-а(-я) та –ая (-яя); займенникових форм їх та їхній).

Категорія роду як стилістичний засіб.

Категорія числа як стилістичний засіб.

Прикметникові форми, використання їх у різних стилях мови (стягнені й нестягнені форми, ступені порівняння прикметників).

Використання граматичних форм дієслів у різних стилях мови.

Стилістичні можливості службових частин мови. Вигук, його роль в усному мовленні

Відомості з орфографії

Відмінкові закінчення іменників. Написання дієслівних форм. Правопис часток

Міжпредметні зв’язки

Використання прикметників, дієприкметників та дієприслівників з метою створення образності (література) Учень:

називає поняття граматичної синонімії;

використовує категорію роду й числа як стилістичний засіб;

використовує різні прикметникові форми в різних стилях мови;

використовує граматичні форми дієслова в різних стилях мови;

називає стилістичні можливості службових частин мови;

знаходить і виправляє помилки у стилістичному використанні морфологічних засобів;

оцінює випадки вдалого й невдалого використання морфологічних засобів стилістики

Стильові особливості різних жанрів риторики (3 год)

Стиль різних жанрів риторики (стилістичні можливості фонетики, лексики, фразеології, морфології)

Міжпредметні зв’язки

Особливості мовлення відомих ораторів минулого й сучасності (література, історія, правознавство та ін.) Учень:

називає різні жанри риторики;

визначає стилістичні можливості фонетики, лексики, фразеології та морфології в різних стилях мови;

виступає з повідомленнями на морально-етичну тему, самостійно добираючи й аналізуючи мовні приклади на підтвердження висловлених суджень

Робота над темами, визначеними вчителем (3 год) 11 КЛАС

(35 год, 1 год на тиждень)

(3 год для використання на розсуд учителя)

Повторення вивченого в 10 класі

(2 год)

Функціональні стилі сучасної української мови, їхні особливості.

Стилістика мовних ресурсів (фоностилістика, лексична, словотвірна та граматична (морфологічна) стилістика) Учень:

називає функціональні стилі сучасної української мови та їхні особливості;

визначає стилістичну роль фонетичних, лексичних, словотвірних та морфологічних засобів мови

Граматичні (синтаксичні) ресурси стилістики (14 год)

Стилістичні можливості простого речення. Порядок слів у реченні (прямий і зворотний). Стилістичні особливості односкладних речень.

Застосування конструкцій з однорідними членами речення в різних стилях мови.

Обумовленість відокремлення членів речення у текстах різних стилів. Відокремлення обов’язкове й авторське.

Стилістичні можливості звертання.

Використання вставних слів і вставлених конструкцій у різних стилях мови.

Стилістичні можливості складного речення. Обумовленість використання різних типів складного речення в різних стилях мови.

Пряма й непряма мова в тексті. Цитата.

Форма мовлення як стилістична ознака (монолог, діалог, полілог).

Період, його стилістичне використання.

Синтаксичні стилістичні фігури (еліпс, повтор, градація, риторичне запитання, звертання й ствердження, асиндетон, полісиндетон, парцеляція та ін.)

Пунктуація як стилістичний прийом

Відомості з пунктуації

Відокремлення вставних слів, вставлених конструкцій, звертань, другорядних членів речення Учень:

називає стилістичні можливості простого речення;

застосовує конструкції з однорідними членами речення в різних стилях мови;

мотивує обумовленість відокремлення членів речення в текстах різних стилів мови;

з’ясовує стилістичну роль звертання;

використовує вставні слова й вставлені конструкції в різних стилях мови;

називає стилістичні можливості складного речення;

мотивує обумовленість використання різних типів складного речення різними стилями мови;

оцінює випадки вдалого й невдалого використання стилістичних засобів синтаксису простого й складного речення;

визначає стилістичні ознаки різних форм мовлення (монолог, діалог, полілог);

називає синтаксичні стилістичні фігури (еліпс, повтор, градація, риторичне запитання, звертання й ствердження, асиндетон, полісиндетон, парцеляція та ін.);

розпізнає різні синтаксичні фігури в різних стилях мови;

оцінює випадки вдалого й невдалого використання стилістичних фігур синтаксису;

називає й використовує стилістичні прийоми пунктуації.

Комунікативно-стилістичні якості мовлення (8 год)

Нормативність мовлення. Варіантність мовної норми. Правильність, точність, логічність і чистота мовлення. Образність і доречність мовлення.

Риторика як складова стилістики.

Комунікативно-стилістичні функції жестів і міміки.

Український менталітет і стилістика української мови. Мовний етикет українців

Учень:

називає норми мовлення;

дотримується норм, що визначають правильність, точність, логічність і чистоту мовлення;

називає комунікативно-стилістичні функції жестів і міміки;

визначає зумовленість українського менталітету й стилістики української мови;

володіє нормами мовного етикету українців;

уміє стилістично виправдано використовувати комунікативно-стилістичні можливості жестів і міміки;

оцінює випадки вдалого й невдалого використання жестів і міміки під час озвучування текстів різних стилів мови

Авторський стиль письменника (8 год)

Стилістичні особливості мови «Слова о полку Ігоревім», І.Вишенського, Г.Сковороди, І.Котляревського, Т.Шевченка, Панаса Мирного (чи І.Нечуя-Левицького), Лесі Українки, І.Франка, М.Коцюбинського, П.Тичини, М.Хвильового, Ю.Яновського, Є.Маланюка, М.Стельмаха, О.Довженка, В.Симоненка, Г.Тютюнника, Л.Костенко, Е.Андієвської, Ю.Андруховича, О.Забужко.

Між предметні зв’язки

Особливості художнього й публіцистичного мовлення українських письменників (література) Учень:

називає стилістичні особливості мови найяскравіших представників українського красного письменства;

визначає стилістичні особливості мовотворчості українських майстрів художнього слова;

виступає з повідомленнями на лінгвістичну тему щодо авторської стилістики, самостійно добираючи й аналізуючи мовні приклади на підтвердження висловлених суджень

Робота над темами, визначеними вчителем (3 год) ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

10 КЛАС

35 год на рік

Резервний час – 2 години

№ з/п Дата Зміст заняття Примітка

1 Стилістика як розділ науки про мову. Зв’язок стилістики з іншими розділами мовознавчої науки. Практичне значення стилістики 2 Функціональні стилі сучасної української мови (6 год)

Загальна характеристика функціональних стилів сучасної української мови. Поняття мовної норми 3 Офіційно-діловий стиль.

Науковий стиль і його підстилі 4 Публіцистичний стиль. Епістолярний стиль 5 Розмовний стиль. Художній стиль. Мова фольклору як різновид художнього стилю. 6 Конфесійний стиль.

Тренувальні вправи (функціональні стилі сучасної української мови) 7 Узагальнення й систематизація вивченого про функціональні стилі сучасної української мови

Тематична контрольна робота (ТКР)„Функціональні стилі сучасної української мови” 8 Фоностилістика (2 год)

Стилістичні можливості фонетики. Експресивні властивості звуків мови 9 Засоби милозвучності мови. Явища поетичної фонетики (звукопис, ритміка вірша, асонанс, алітерація, рима та ін.) Інтонація як засіб вираження змісту мовлення. 10 Лексичні та фразеологічні ресурси стилістики (7 год)

Стилістично маркована й нейтральна лексика. Багатозначність як стилістичний засіб 11 Стилістичні можливості омонімії, синонімії та антонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту 12 Використання іншомовних слів. Неологізми та застаріла лексика в різних стилях мови. Використання старослов’янізмів у художніх текстах 13 Стилістичні функції термінів, професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів 14 Роль діалектизмів, розмовної та просторічної лексики в різних стилях мови 15 Тропи (порівняння, епітет, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, алегорія та ін.), стилістична роль тропів 16 Стилістичні можливості фразеологізмів 17 Узагальнення й систематизація вивченого з тем “Фоностилістика” та “Лексичні та фразеологічні ресурси стилістики”.

ТКР “Фоностилістика” та “Лексичні та фразеологічні ресурси стилістики” 18- 19 Стилістичні засоби словотвору (2 год)

Засоби словотвору, використання їх у різних стилях мови 20 Граматичні (морфологічні) ресурси стилістики (12 год)

Поняття граматичної (морфологічної) синонімії (умотивованість використання синонімічних закінчень іменників чоловічого роду –ові, -еві (-єві) та –у (-ю); прикметникових закінчень –ім та –ому; синонімічних закінчень стягнених і нестягнених прикметникових та займенникових форм на -а(-я) та –ая (-яя); займенникових форм їх та їхній) 21 Категорія роду як стилістичний засіб 22 Тренувальні вправи (стильова умотивованість використання граматичної синонімії) 23 Категорія числа як стилістичний засіб 24 Прикметникові форми, використання їх у різних стилях мови (стягнені й нестягнені форми, ступені порівняння прикметників) 25 Тренувальні вправи (категорія числа як стилістичний засіб; стилістична умотивованість використання прикметникових форм) 26 Використання граматичних форм дієслів у різних стилях мови 27 Стилістичні можливості службових частин мови. Вигук, його роль в усному мовленні 28 Тренувальні вправи (стилістичні можливості дієслова та службових частин мови) 29 Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Граматичні (морфологічні) ресурси стилістики» 30 ТКР «Стилістичні засоби словотвору» й «Граматичні (морфологічні) ресурси стилістики» 31-32 Стильові особливості різних жанрів риторики (2 год)

Стиль різних жанрів риторики (стилістичні можливості фонетики, лексики, фразеології, морфології) 33- 34 Робота над темами, визначеними вчителем 35 Підсумковий урок за навчальний рік 11 КЛАС

35 год на рік

Резервний час – 3 год

№ з/п Дата Зміст заняття Примітка

1 Повторення вивченого в 10 класі (2 год)

Функціональні стилі сучасної української мови, їхні особливості 2 Стилістика мовних ресурсів (фоностилістика, лексична, словотвірна та граматична (морфологічна) стилістика) 3 Граматичні (синтаксичні) ресурси стилістики (14 год)

Стилістичні можливості простого речення 4 Порядок слів у реченні (прямий і зворотний). Стилістичні особливості односкладних речень 5 Застосування конструкцій з однорідними членами речення в різних стилях мови 6 Обумовленість відокремлення членів речення у текстах різних стилів. Відокремлення обов’язкове й авторське 7 Стилістичні можливості звертання 8 Використання вставних слів і вставлених конструкцій у різних стилях мови 9 Тренувальні вправи (стилістичні можливості простого речення) 10 Стилістичні можливості складного речення. Обумовленість використання різних типів складного речення в різних стилях мови 11 Пряма й непряма мова в тексті. Цитата 12 Форма мовлення як стилістична ознака (монолог, діалог, полілог). Період, його стилістичне використання 13 Синтаксичні стилістичні фігури (еліпс, повтор, градація, риторичне запитання, звертання й ствердження, асиндетон, полісиндетон, парцеляція та ін.) 14 Пунктуація як стилістичний прийом 15 Тренувальні вправи (стилістичні можливості складного речення та синтаксичних фігур) 16 Узагальнення й систематизація вивченого з теми«Граматичні (синтаксичні) ресурси стилістики»

ТКР «Граматичні (синтаксичні) ресурси стилістики» 17 Комунікативно-стилістичні якості мовлення (8 год)

Нормативність мовлення. Варіантність мовної норми. 18 Правильність, точність, логічність і чистота мовлення 19 Образність і доречність мовлення 20 Риторика як складова стилістики 21 Комунікативно-стилістичні функції жестів і міміки 22 Український менталітет і стилістика української мови. Мовний етикет українців 23 Тренувальні вправи (Комунікативно-стилістичні якості мовлення) 24 Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Комунікативно-стилістичні якості мовлення»

ТКР «Комунікативно-стилістичні якості мовлення» 25 Авторський стиль письменника (8 год)

Стилістичні особливості мови «Слова о полку Ігоревім», І.Вишенського й Г.Сковороди 26 Мовотворення І.Котляревського, Т.Шевченка 27 Стилістичні особливості мови Панаса Мирного (чи І.Нечуя-Левицького), Лесі Українки, І.Франка й М.Коцюбинського 28 Стилістичні особливості мови П.Тичини, М.Хвильового, Ю.Яновського й Є.Маланюка 29 Стилістичні особливості мови М.Стельмаха, О.Довженка, В.Симоненка й Г.Тютюнника 30 Мовотворення Л.Костенко, Е.Андієвської, Ю.Андруховича й О.Забужко 31 Тренувальні вправи (розпізнавання авторського стилю) 32 Узагальнення й систематизація вивченого про авторський стиль письменника

ТКР «Авторський стиль письменника» 33-34 Робота над темами, визначеними вчителем 35 Підсумковий урок за навчальний рік РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994.

Дудик П.С. Стилістика української мови. – К.: Академія, 2005.

Пономарів О.Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга “Богдан”, 2000.

Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 2001.

Антонечко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Радянський письменник, 1970.

Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003.

Вихованець І.Р. Таїна слова. – К.: Радянська школа, 1990.

Клименко Н.Ф. Як народжується слово. – К.: Наукова думка, 1991.

Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Видавництво КДУ, 1987.

Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1982.

Коваль А.П. Слово про слово. К.: Радянська школа, 1986.

Кравець Л. Стилістика сучасної української мови (лексика і фразеологія): Збірник вправ. – К., 2002.

Кравець Л. Стилістика сучасної української мови (фоностилістика, стилі): Збірник вправ. – К., 2002.

Культура української мови: Довідник / За редакцією В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990.

Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2003.

Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К.: Вища школа, 2003.

Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973.

Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запоріжжя, 1993.

Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2002.

Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К., 1988.

Чак Є.Д. Барви нашого слова. – К., 1989.

Губенко Л.Г. Ораторське мистецтво: практичний посібник. – К.: Парламентське видавництво, 2002.

Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К., 2004.

Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002.

Українська мова. Енциклопедія. – К.: Видавництво «Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана», 2000.

Авторська програма

факультативного курсу

“Слов’янська міфологія

у творчому доробку українського письменства”

Лист ІІТЗО від 20.03.2015 № 14.1/12-Г-122

Автор: Богачук Катерина Василівна, вчитель української мови та літератури спеціалізованої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 1з поглибленим вивченням слов’янських мов м. Білої Церкви

Пояснювальна записка

Методологічною основою загальної середньої освіти є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини. Школа має створити умови для інтелектуального розвитку молоді, виховання відповідальної особистості, формування в учнів цілісного наукового світогляду. В контексті гуманізації та гуманітаризації освіти пріоритетними стають гуманітарні дисципліни, які покликані допомогти молоді стати компетентними, активними, відповідальними громадянами своєї держави.

Сучасна освіта має сприяти розвиткові демократичної культури, формуванню необхідних для проживання в Європейському співтоваристві компетентностей, наданню молодому поколінню знань про спільну європейську спадщину, спільне слов'янське коріння та свою національну ідентичність.

Становлення суверенітету, розбудова державності України, відродження духовності її народу вимагають докорінних змін у справі освіти й виховання громадян нової генерації, здатної втілювати в життя загальнолюдські ідеали добра, справедливості, права кожної особистості та нації на вільний, гармонійний розвиток, духовний та матеріальний розквіт Вітчизни, гармонізацію суспільних відносин та рівних прав представників усіх націй.

Слов’янська міфологія дає можливість від найдавніших часів відчути пращурівські корені, осягнути багатство і самобутність етносу, представниками якого ми є. Міф – це оповідь про богів і героїв, які брали участь у творенні світу. Поняття “міфологія” має кілька значень: сукупність оповідей однієї культурно-історичної традиції (скажімо, індоєвропейської, слов’янської, української); особлива форма світосприймання; наукова дисципліна, яка досліджує міфи й міфологічні системи. Для реконструкції міфів використовують дані психології, етнографії, археології, лінгвістики, інших наук.

Міф – спосіб пізнання світу. Всесвітньо відомі давньогрецькі й давньоримські міфи про Зевса-Аполона, Афродіту-Венеру, Діану-Артеміду, Прометея, Геракла тощо. Насильницьке і тотальне запровадження християнства, агресивна боротьба з поганськими віруваннями слов’ян, з язичництвом, спалення дерев’яних та потоплення кам’яних ідолів, яким поклонялися наші предки, призвели до того, що нинішні покоління майже втратили зв’язок з багатющою скарбницею слов’янської міфології. Поганські боги наших предків – це насамперед образи природи, втілення опроміненої життєстверджуючим духом троїстої природної сили. Міфологія генетично споріднена з фольклором і літературою, міф актуальний для людини в усі часи.

Міфологія українців пронизує всі пори національного буття, пронизує всі фази людського існування від народження до смерті. Вона відбиває не тільки стан людської душі, але й гаму її взаємин з природою. Крізь тисячоліття дійшли до нас десятки богів. Вони були уособленням сил природи і охоронцями життя людей. Християнська церква, бажаючи вкоренитися навічно, учинила дуже мудро: не змігши стерти з пам’яті народу свята, обряди, звичаї, вона узаконила їх. Різдво, Вербна неділя, Зелені свята, Івана Купала, Маковея, Спас та інші – всі мають язичницьке походження. Проте в таких перетвореннях немає нічого дивного, бо на новому етапі розвитку людської цивілізації старі форми культури наповнюються новим змістом, але залишаються цікавими й актуальними.

В умовах поступового переходу старшої школи до профільного навчання актуальною є проблема якісної розробки та наповнення програм спецкурсів та факультативів у класах філологічного та суспільно - гуманітарного профілів.

У 8 – 9 класах ступінь використання варіативної складової навчального плану теж можна збільшити за рахунок упровадження факультативів та спецкурсів, що зміцнюватимуть філологічну та суспільно – гуманітарну підготовку школярів, озброюватимуть їх фаховою термінологією та методикою здійснення досліджень. Велику роль у процесі професійної зорієнтованості учнів цього віку, у набутті ними чіткіших уявлень про майбутній фах, його специфіку та професіограму спеціаліста з цього фаху, у закладення основ найголовніших фахових навичок відіграє й керована та спрямовувана вчителем самостійна робота школярів (науково – дослідницька діяльність, опрацювання додаткової літератури, підготовка проектів, мультимедійних презентацій, публікацій, участь у дебатах, конкурсах тощо).

Пропонована програма факультативного курсу “Слов’янська міфологія у творчому доробку українського письменства” дає змогу формувати особистість, яка була б спроможна до самореалізації своїх здібностей та нахилів в умовах реформування сучасного суспільства.

Основною метою факультативного курсу є:залучення учнів до витоків європейської культури через вивчення слов’янської міфології та використання її у творах українських письменників;

виховання громадян України, здатних до діалогу культур з іншими слов’янськими народами;

сприяння всебічному культурному розвитку покоління, якому належить розбудовувати нашу державу в наступні роки;

сприяння розвитку творчих здібностей підростаючого покоління.

Складники цієї мети реалізуються через завдання:

ознайомлення учнів із витоками слов’янської міфології;

розглянути рівні слов’янської міфології;

поглиблення знання учнів щодо вірування східних, західних та південних слов’ян;

дослідження спільних та відмінних рис у міфологічному світогляді слов’янських народів;

усвідомлення учнями своєї приналежності до українського народу, сучасної європейської цивілізації;

дослідження невичерпного і вічного джерела античної міфології;

використання слов’янської міфології в усній народній творчості;

ознайомлення з героями слов’янської міфології на сторінках прадавньої та давньої літератури;

використання язичницьких богів, духів, священних і чарівних рослин, птахів і звірів у творах письменників нової літератури;

ознайомлення із літературним доробком письменників рідного краю;

встановлення зв’язків між слов’янськими легендами та “Метаморфозами” в Овідія;

розвивати вміння аргументувати власну точку зору та систему життєвих цінностей, в основі якої лежить пріоритет духовного начала над матеріальним;

виховання громадянина демократичного світогляду, який дотримується громадянських прав і свобод, із повагою ставиться до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу.

Основними формами і методами роботи з учнями є лекція вчителя, бесіда з учнями, семінар, практичне заняття, творча дискусія з обговорюваної проблеми, виступи учнів з повідомленнями, рефератами на основі опрацювання додаткової літератури, учнівська конференція тощо. Даний курс стимулює інтерес старшокласників до історії, культури, традиції, вірувань як українського народу, так й інших слов’янських націй.

Програма факультативного курсу “Слов’янська міфологія у творчому доробку українського письменства” складається з пояснювальної записки, вступу та п’яти розділів:

З історії міфології.

Використання слов’янської міфології в усній народній творчості.

Герої слов’янської міфології на сторінках прадавньої та давньої літератури.

Язичницькі боги, духи, священні й чарівні рослини, птахи і звірі у творах письменників нової літератури.

Мандрівка сторінками творів письменників рідного краю.

Програма факультативного курсу “Слов’янська міфологія у творчому доробку українського письменства” орієнтована на учнів випускних класів загальноосвітніх, спеціалізованих навчальних закладів, гімназій та ліцеїв. Навчальний курс може бути реалізований за один навчальний рік (11 клас) із розрахунку одна година на тиждень (35 годин). До програми додається орієнтовне календарне планування та список літератури, яку вчитель зможе використати під час підготовки до занять.

Очікувані результати компетентнісного навчання за рівнями відбувається з урахуванням основних вимог щодо знань і вмінь учнів, визначених чинними програмами: “Українська література 5-11 класи” 2004 р. (за ред. Р. В. Мовчан, керівник авторського колективу М. Г. Жулинський) та “Українська література 5-12 класи” 2005 р. (за ред. Р. В. Мовчан, керівник авторського колективу М. Г. Жулинський).

Високий рівень:

здатність до самостійного пошуку, аналізу й інтерпретації історико-культурного та літературного матеріалу відповідно до теми та навчальної ситуації;

уміння використовувати фоновий матеріал, життєві та навчальні асоціації у власному висловлюванні;

здатність до узагальнення й абстрагування;

вміння лаконічно й виразно висловлювати власну думку, аргументувати її;

вміння вести полемічні бесіди;

здатність зіставляти, порівнювати міфологічні образи та теми, оцінювати їх значення для національної самоідентифікації.

Достатній рівень:

здатність добирати та критично осмислювати фольклорний, історичний та літературний матеріал відповідно до теми;

вміння точно і повно відтворювати, описувати й порівнювати історико-культурні та літературні факти;

здатність до узагальнення навчального матеріалу;

вміння грамотно й лаконічно висловлювати думки, брати участь в обговоренні навчальної проблеми;

здатність оцінювати епічний твір як зразок словесного мистецтва.

Середній рівень:

фрагментарне й загальне розуміння історичного та фольклорного матеріалу відповідно до теми;

вміння використати окремий історико-культурний та літературний матеріал у процесі навчальної бесіди;

здатність брати епізодичну участь в обговоренні навчальної проблеми, часткове відтворення фактичного матеріалу;

загальне усвідомлення української міфології як складової частини давньої слов’янської міфології.

Низький рівень:

слабке розуміння історико-культурного та фольклорного матеріалу з теми;

незнання інформації й низька здатність до фрагментарного відтворення фактичного матеріалу;

пасивність в обговоренні навчальної проблеми;

відсутність інтересу до предмета обговорення.

11 клас

(35 годин, 1 година на тиждень)

Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів

№ п/п Кількість год. Зміст навчального матеріалу Вимоги до рівня навчальних досягнень учнів

1 2 3 4

1 1 Вступ. Міфологія та література. Міфологія – первісне уявлення прадавньої людини про навколишній світ. Міфи – народні перекази про явища природи, богів, уявних істот. Визначення поняття «міф». Структура міфології. Міфологічні сюжети в літературі, живописі, театрі та інших видах мистецтва. Синкретичний характер міфології.

Художня література як мистецтво слова. Генетична спорідненість міфології і літератури. Учень:

розуміє зміст понять «міфологія», «міф»;

обґрунтовує тезу про міфологію як первісне уявлення людини про світ;

усвідомлює літературу як мистецтво слова;

розкриває генетичну спорідненість міфології та літератури.

І. З історії міфології 2

2 1 Невичерпне і вічне джерело античної міфології. Міфологія стародавніх греків та римлян. Олімп – головне місце перебування богів. Герої античної міфології. Роль античної культури у становленні та розвитку української літератури. Учень:

усвідомлює невичерпність і вічність античної міфології;

знає імена і трактування богів античної міфології;

розкриває роль античної культури у розвитку української літератури.

3 1 Скарби слов’янської міфології, підняті з глибини століть. Розуміння Верховного Бога. Ранньослов’янська міфологія. Герої слов’янської міфології. Вірування в духів. Водяні істоти. Дана – богиня води, Ічетник – земний водяний дух, Той, що греблю рве; русалки, потерчата, Водяник – дух рік і озер, Болотяник – дух болота; Водяниця – дружина Водяного. Земні духи – Мати-Сира-Земля, скарби, скарбники.

Повітряні духи (Вітри, Повітря, Віли – повітряні жіночі духи, Планетники – демони хмар)

Лісові духи (Лісовик, Хуха, мавки (нявки), Перелісник, Баба-Яга)

Польові духи (Польовик, Луговик, Русалка Польова). Учень:

знає і розуміє основні поняття слов’янської міфології;

сприймає розуміння Верховного Бога;

набуває знань про героїв слов’янської міфології, вірування в духів, водяних істот.

ІІ. Використання слов’янської міфології в усній народній творчості

4 1 Календарно-обрядові дійства зимового циклу. Різдво – центральне свято зимового циклу. Колядки, щедрівки. Вертепна драма. Народно драма. Колядки та щедрівки господарю та його родині: «В пана господаря», «Стоїть же, стоїть…», «Ой чи є, чи нема пан господар вдома».

Колядки та щедрівки господині: «Ой ясна, красна на небі зоря», «Ой у нашої господині».

Колядки та щедрівки дівчині та парубкові.

Колядки церковні «Нова радість стала». Учень:

дає визначення календарно-обрядових пісень, колядок, щедрівок;

знає і розуміє зміст таких колядок і щедрівок: «Дай же, Боже», «Добрий вечір тобі, пане господарю»;

розповідає про героїв слов’янської міфології зображених на сторінках колядок і щедрівок;

аналізує драми.

5 1 Календарно-обрядові дійства весняного циклу. Веснянки (гаївки, гагілки).

Зустріч весни «Благослови, мати», «Весняночко – паняночко», «А вже весна». Хороводні та ігрові веснянки: «А ми просто сіяли, сіяли», «Зайчику, зайчику», «Льон», «Овес», «Подоляночка», «Довга лоза». Учень:

дає визначення веснянок;

читає напам’ять і аналізує веснянки;

трактує доцільність використання слов’янської міфології.

6 1 Календарно-обрядові дійства літнього циклу. Боги хліборобського культу східних слов’ян. Світлі боги, бог Господар, богиня Сонця, Громовик – пастух, хлібороб, воїн. Маївки, русальні пісні, петрівчані пісні, купальські пісні. «Сиділа русалка на березі», «На святій неділі», «Тополя», «Прилетіла зозуля», «На Івана, на Купала». Учень:

дає визначення маївок, русальних петрівчаних, купальських пісень;

малює уявні образи міфічних істот: мавок, русалок, лісовиків тощо.

7 1 Календарно-обрядові дійства осіннього циклу. Жниварські (зажинкові, жнивні, обжинкові), косарські, гребовицькі пісні. Образи Лади, Спаса, Берегині, Дажбога у піснях осіннього циклу. Житець – Бог Осені та осінніх польових робіт Овсень і Коляда. Дух (перший сніг, символ роду, предків), борода (останній сніг). «Кругом женчика, кругом», «Ой вижали житечко в добрий час. Учень:

проявляє розуміння обрядів осіннього циклу;

знає зміст жниварських, косарських, гребовицьких пісень;

трактує вдале використання міфічних образів на сторінках обрядових пісень осіннього циклу.

ІІІ. Герої слов’янської міфології на сторінках прадавньої та давньої літератури

8

9 2 «Велесова книга» - найдавніша пам’ятка слов’ян.

Ідея єдиного бога. Сліди імені Велеса в топоніміці слов’янських земель на південь по Дунаю.

Велес – бог усієї Русі, його опікування хліборобами, купцями, покровитель книжників, бог музики і пісень.

Бог Велас у Рігведах, Священних книгах знань – опікун закоханих, співач благополуччя.

Велес – покровитель волхвів, прабатьківських співців та поетів. Світорозуміння русів, їхнє ставлення до Яви, Прави й Нави, уславлення Перуна, Дажбога, Сварога. Концепції походження слов’ян.

Учень:

досліджує історію відкриття «Велесової книги»;

знає і коментує зміст «Велесової книги»;

розповідає про три концепції походження слов’янських народів;

розповідає про бога Велеса, зачитує уривки їз «Велесової книги»;

аналізує назви слов’янських земель на південь по Дунаю та їх спільність з іменем Велеса.

10 1 Світ слов’янської міфології на сторінках поеми «Слово о полку Ігоревім». Учень:

знає і цитує текст поеми «Слово о полку Ігоревім»;

доповідає про міфічнічних героїв: Бояна, Стрибога, Карни, Дажбога;

трактує символічно-міфологічне змалювання Руської землі;

презентує міфологічний словник.

11 1 Боян – міфічний поет-співак давніх слов’ян, Дажбог – бог Сонця, син Сварога, бог-даватель усякого добра, опікун Людської долі. 12 1 Карна – богиня суму, Стрибок – бог неба і Всесвіту, повелитель вітрів. 13 1 Символічно-міфологічне змалювання Руської землі. ІV. Язичницькі боги, духи, священні й чарівні рослини, птахи і звірі у творах письменників нової літератури

14 1 Таємничі поетичні перекази у поемі Т. Г. Шевченка «Причинна».

Трави: Іван – та – Марія, Сон – трава, Блекота, Зозулині сльози, Чортополох, часник. Збирання та викопування чарівних трав. Учень:

знає зміст поеми, цитує рядки із твору;

розуміє казково-фантастичний характер поеми;

розкриває суть слова «причинна», малює уявний образ русалки.

15 1 Греко-римський мотив балади «Тополя» Т. Г. Шевченка. Міфи східних слов’ян про появу тополі.

Символіка самотності, сприйняття тополі чумаком та чабаном, їх роздуми про дерево-сироту. Образи птахів: голуб – птах чистий, святий, улюблена пташка господаря, птах миру й любові, пера голубів символ кохання і вірності; соловейко. Перетворення людей на дерева у греків і римлян:

Дафна – лаврове дерево.

Аттіс – сосна.

Нарцис – квітка без запаху.

Геліада – тополя. Учень:

визначає греко-римські мотиви балади;

цитує уривки із поеми;

розповідає міфи східних слов’ян про появу тополі.

16 1 Балада Т. Г. Шевченка «Утоплена». Образ русалки-матері. «Потойбічний світ» у баладах «Смерть – це сестра кістлява, баба або кістяк. Душа – вразливе місце людини, яке важко захищати самому без молитви і віри. Русалка-мати – втілення негативних рис злої жінки. Учень:

трактує образ русалки-матері;

трактує змалювання поетом «потойбічного світу»;

розкриває зв'язок твору із усною народною творчістю;

17 1 Балада Т. Г. Шевченка «Лілея». Русалки, водянці. Перевтілення дівчини у квітку. «Стрига» або «покритка». Волосся, коса – символ незайманості, святості. Покриття «ганчіркою». Образ Лілеї – символ цноти, душевної чистоти, невмирущості людського духу й непорочної краси. Учень:

досліджує міфологічні перетворення, описані у творі;

розкриває образи русалки та водянці;

презентує міфологічний словник за творами Т. Г. Шевченка.

18 1 «Лісова пісня» Лесі Українки – «химерний Олімп слов’янської міфології», гімн єднання людини і природи.

Феєрія (драма-казка) – використання міфічних фольклорних образів, неймовірні перетворення.

Вовкулака – людина, здатна перевтілюватися у вовка або стає ним за тяжкі провини чи від чарів злого відьмака.

Мара – богиня зла, темної ночі, ворожнечі і смерті, донька Чорнобога.

Перевертень (вовкулака) – людина з подвійним життям: то як людина, то як звір.

Потерчата, русалки. Учень:

коментує поему Лесі Українки «Лісова пісня»;

називає міфологічних істот, які змальовані у поемі;

представляє лісове царство: Мавку, Лісовика, Водяника та інших;

презентує міфологічний словник за поемою Лесі Українки «Лісова пісня»

19 1 Лісове царство: Мавки – душі померлих дітей. Живуть у лісах, полях і в траві, а не у воді, як русалки.

Лісовик – дух лісу, його господар.

Водяник – водяний цар, що володіє всією водою у світі: ріками, озерами, болотами, морями тощо. Дух рік та озер.

Порівняльний аналіз українського міфобачення істот та західних і південних слов’ян. 20 1 Перелесник, Русалка Водяна, Той, що греблі рве, Русалка польова. Літературні та міфічні образи. 21 1 Той, що в скалі сидить, Пропасниця, Потерчата, Злидні. Літературні та міфічні образи. 22 1 Реальне і фантастичне у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Демонічні істоти. Відьма – відун, відьмак, відьмувати, - жінки, які продали душу чортові. Чорт – нечистий, дідько, біс, нечиста сила. Учень:

розкриває історію написання повісті «Тіні забутих предків»;

виділяє реальне й фантастичне у творі;

з’ясовує етимологію слів.

23 1 Міфологічні істоти: душа – внутрішня сутність людини, вона вічна і безсмертна. Чугайстер – заклятий чоловік, волохатий, голий, з рогами. Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Діалектика життя і смерті. Учень:

розкриває зміст слів «відьма», «чорт», «душа», «культ предків», «чугайстер»;

досліджує поєднання язичництва та християнства;

декламує напам’ять уривки із повісті;

розкриває творчі здібності шляхом написання творів.

24 1 Збірка Б. – І. Антонича «Три перстені». Розшифровування назви збірки. Учень:

ознайомлюється із збірками Б. – І. Антонича «три перстені», «Книга Лева»;

досліджує поезії «Зелена Євангелія», «Різдво»;

усвідомлює творче поєднання християнської та язичницької традиції у вірші «Різдво»;

визначає основні характеристики язичництва.

25 1 Міфологічна основа «Книги Лева» і «Зеленої Євангелії». 26 1 Вірш «Різдво» - поєднання християнської та язичницької традиції.

Берегиня – богиня захисту людини.

Вод освячення – вод освітлення.

Дерево життя – райське дерево, що росте посеред Вирію – Раю, богиня Ладу. V. Мандрівка сторінками творів письменників рідного краю

27 1 «Сім мелодій творчості» А. Гудими. Міфологічні істоти на сторінках поезії. Українські вищі боги: Перун, Хорс – Дажбог, Волос, Сварожич – вогонь. Система міфологічних протиставлень у творчості А. Гудими: суша – море, вогонь – волога, білий – чорний. Учень:

робить огляд мистецької палітри А. Гудими;

досліджує використання слов’янської міфології у поезії А. Гудими;

цитує вірші поета.

28 1 Герої слов’янської міфології на сторінках поезій Ніни Опанасенко.

Триєдинство – три рівні мирового дерева, використання магічних чисел.

Всевишній – вічний бог космосу.

Род – його син, народжений як ідея творення.

Хорс – бог сонячного світла, покровитель землеробів.

Священні птахи: голуб, фенікс, ластівка, зозуля. Учень:

презентує творчий доробок Ніни Опанасенко;

розкриває філософський зміст «о четвертій над ранок»;

розкриває образ Ярила;

досліджує використання священних рослин і птахів.

29 1 Поезія Петра Розвозчика «Вустами віків» Учень:

аналізує поезії Петра Розвозчика;

розкриває образ бога війни – Святовида (Світовида);

трактує образ Мокоші у поезії «До Мокоші»;

цитує і порівнює вірші із збірки «Земля Світовида»;

презентує міфологічний словник.

30 1 Чур – хатній бог, добрий дух дому, охоронець домашнього вогнища.

Мокоша – богиня милосердя, заступниця вагітних.

Чур, Мокоша, Юний Божич – герої збірок Петра Розвозчика. 31 1 Збірка Петра Розвозчика «Земля Світовида»

Святовид (Світовид) – бог минулого, сучасного і майбутнього. 32 1 Практичне підсумкове заняття. Захист дослідницьких робіт, наукових проектів, рефератів. Учень:

презентує власні дослідження;

розкриває спільні та відмінні риси міфології слов’янських народів;

підтверджує генетичний зв'язок літератури та міфології;

підтверджує знання і розуміння слов’янської міфології;

складає та розв’язує ребуси, кросворди, сканворди.

33 1 Практичне підсумкове заняття. Складання та розв’язування кросвордів, ребусів, сканвордів тощо. 34 1 Підсумкові уроки. Захист творчих учнівських проектів з використанням ІКТ. Учень:

розкриває творчі здібності;

інсценізує уривки із творів;

виразно читає поезію і прозу напам’ять;

засвідчує свою причетність до культури слов’янських народів;

розкриває глибокі знання слов’янської міфології.

35 1 Орієнтовне календарно-тематичне планування

занять факультативного курсу

“Слов’янська міфологія у творчому доробку українського письменства”

№ п/п Тема Кількість годин Форма проведення навчального заняття

1 2 3 4 5 6

1 Вступ. Міфологія і література. 1 Розділ 1. З історії міфології. 2 2 Невичерпне і вічне джерело античної міфології. 1 Лекція. 3 Скарби слов’янської міфології, підняті з глибин століть 1 Лекція. Розділ2. Використання слов’янської міфології в усній народній творчості. 4 4 Календарно-обрядові дійства зимового циклу. 1 Виступи учнів 5 Календарно-обрядові дійства весняного циклу. 1 Виступи учнів 6 Календарно-обрядові дійства літнього циклу. 1 Лекція. 7 Календарно-обрядові дійства осіннього циклу. 1 Дослідження.

Розділ 3.Герої слов’янської міфології на сторінка прадавньої та давньої літератури 6 8 “Велесова книга” – найдавніша пам’ятка праслов’ян. Велес – привів світ у рух, бог усього живого. 2 Читання і дослідження тексту

9 “Велесова книга” – найдавніша пам’ятка праслов’ян. Ідея єдиного бога. Сліди імені Велеса в топоніміці слов’янських земель на південь по Дунаю. 10 Світ слов’янської міфології на сторінках поеми “Слово о полку Ігоревім”. 1 Цитування тексту. 11 Боян – міфічний поет-співак давніх слов’ян, Дажбог – бог Сонця, син Сварога. 1 Виступи учнів 12 Карна – богиня суму, Стрибог – бог неба і Всесвіту. 1 Виступи учнів 13 Символічно-міфологічне змалювання Руської землі. 1 Дослідження тексту

Розділ 4. Язичницькі боги, духи, священні і чарівні рослини, птахи і звірі у творах письменників нової літератури. 13 14 Таємничі поетичні перекази у поемі Т. Г. Шевченка “Причинна”. 1 Переказ уривків. 15 Греко-римський мотив балади “Тополя” Т.Г. Шевченка. Міфи східних слов’ян про появу тополі. 1 Лекція. 16 Балада Т. Г. Шевченка “Утоплена”. Образ русалки-матері. 1 Цитування тексту.

17 Балада Т. Г. Шевченка “Лілея”. Русалки, водяниці. 1 Складання міфологічного довідника 18 “ Лісова пісня” Лесі Українки – “химерний Олімп народної міфології”. 1 Лекція. 19 Лісове царство – Мавка, Лісовик, Водяник. Порівняльний аналіз українського міфобачення істот та західних і південних слов’ян. 1 Цитування тексту.

20 Перелесник, Русалка Водяна, Той, що греблі рве, Русалка Польова. Літературні та міфічні образи. 1 Виступи учнів 21 Той, що в скалі сидить, Пропасниця, Потерчата,Злидні. Літературні та міфічні образи. 1 Складання міфологічного довідничка 22 Реальне і фантастичне у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. 1 Лекція. 23 Міфологічні істоти: відьма, душа, чорт, чугайстер. Повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. 1 Складання кросворду 24 Збірка Б.- І. Антонича “Три перстені”. Розшифрування назви збірки. 1 Повідомлення. 25 Міфологічна основа “Книги Лева” і “Зеленої Євангелії” 1 Виступи учнів. 26 Вірш “Різдво” – поєднання християнської та язичницької традицій. 1 Дослідження вірша.

Розділ 5. Мандрівка сторінками творів письменників рідного краю. 5 27 “Сім мелодій творчості” Андрія Гудими. Міфологічні істоти на сторінках поезій. 1 Огляд творчості поета 28 Герої слов’янської міфології на сторінках поезій Ніни Опанасенко. 1 Виступи учнів 29 Поезія Петра Розвозчика “Вустами віків”. 1 Дослідження поезії

30 Святовид, Чур, Мокоша, Юний Божич – герої збірок Петра Розвозчика. 1 Цитування поезій. 31 Збірка Петра Розвозчика “Земля Світовида” 1 Складання міфологічного словничка 32 Практичні підсумкові заняття. Захист дослідницьких робіт, наукових проектів, рефератів. 33 Складання та розв’язування кросвордів, ребусів, сканвордів. 2 Виступи учнів. 34 Підсумковий урок. Захист творчих учнівських проектів з використанням ІКТ. 1 Виступи учнів Література

Українська література: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–12 класи. – К.: Перун, 2005. – 242 с.

Аничков Е. В. Язычество и древняя Русь, СПБ, 1914.

Баландин Р. К. Сто великих богов. – М., 2002.

Возняк М. Українська міфологічна легенда. – Львів, 1992.

Войтович В. Міфи та легенди давньої України. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.

Головацький Я. Ф. Виклади давньослов’янських легенд, або міфологія. – К.: Довіра, 1991.

Давидюк В. Українські перекази. – К.: Абрис, 1993.

Знойко О. П. Міфи київської землі та події старовини. – К., 1989.

Золоті міфи та легенди народів світу. – Донецьк: ТОВ ВФК “БАО”, - 2006.

Іванченко М. Дивосвіт прадавніх слов’ян. – К., 1991.

Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу: історично-релігійна монографія. – К., 1992.

Коринфский А. Народная Русь: сказания, поверия, обычаи и пословицы русского народа. – М.: Белый город, 2006. 592 с.: ил.

Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1994.

Митрополит Іларіон. Дохристиянське вірування українського народу. – К., 1992.

Нечуй-Левицький І. С. Світогляд українського народу. – К., 1992.

Нікітіна І. П. Міфологія Стародавнього світу. Дидактичні матеріали. – Х.: Основа, 2004.

Опанасенко Н. Б. О четвертій над ранок. Поезії. – Біла Церква: Буква, 2004.

Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. – К., 1993.

Підлісна Г. Н. Світ античної літератури. – К.: Наукова думка, 1981.

Розвозчик Петро. Коні волі. Київ: Спілка письменників України, 1996.

Розвозчик Петро. Земля Світовида. Поезії. – Біла Церква: Буква, 2004.

Словарь античности. – М., 1989.

Слов’янський світ. Ілюстрований словник-довідник міфологічних уявлень, вірувань, обрядів, легенд та їхніх відлунь у фольклорі і пізніших звичаях українців, братів-слов’ян та інших народів / Упорядник Кононенко О.А. – К.: Асоціація ділового співробітництва «Український міжнародний культурний центр», 2008. – 784 ст., іл.

Слоньовська О. В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів 9 клас. – К.: Рідна мова, 2000.

Супруненко В. П. Народини. – Запоріжжя: МП Берегиня, 1993.

Сущенко І. Дебати в школі. Як навчити учнів аргументації та публічного мовлення?: Посібник для вчителів. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2006.

Технологія розробки навчальної програми: Методичні рекомендації // Бібліотека педагога-новатора. Випуск 1 / Укладач Л.В.Кабан. – Біла Церква: КОІПОПК, 2008. – 48 с.

Українська душа. – К., “Фенікс”, 1992.

Українські народні пісні. – Київ: Музична Україна, 1984.

Федоренко В. Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2007 – 2008 навчальному році // Бібліотечка “Дивослова”. – 2007. - № 8 – 9.

Чубатий М. Історія християнства на Русі – Україні. – Рим, 1965.

ЗОРОВА ПОЕЗІЯ

програма факультативного курсу для 9–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Лист МОН України від 17.12.2015 № 21/12-Г-32

Укладач: Ольга Колінченко, учитель-методист української мови й літератури Козинської загальноосвітньої школи Обухівського району.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Зорова (візуальна) поезія – це, за висловом канадської дослідниці-україністки Тетяни Назаренко, модерний вид літературно-мистецької творчості, форми якої сягають своїм корінням у давні часи. До першоджерел візуального письма зараховують наскельні малюнки-повідомлення, ієрогліфічні написи та інші зорові тексти. Формування теоретичних основ зорової поезії та методики її вивчення відбулося за часів існування Києво-Могилянського колегіуму, як зазначає у своїх дослідженнях М.Сорока. Пізніше, у ХVШ-ХІХ ст., таку поезію забороняли, вбачаючи в ній не потрібні й навіть шкідливі формалістичні виверти. Сьогодні зорова поезія активно побутує в усьому світі, зокрема й у нашій державі. Її представники демонструють цікаві приклади використання різноманітних віршових форм, укладаючи глибокий філософський зміст у вибагливу, часом химерну форму своїх поетичних творів. Тож у програмі факультативного курсу "Українська зорова поезія" розкриваються великі зображально-виражальні можливості українського слова.

Кожній дитині необхідно приділяти увагу роботі над словом, учити її добирати якнайточніші мовні засоби для самовираження, відкривати перед нею велику таїну ріднослів'я. До того ж, слова можуть мати цікаве значення в зоровому образі, містити в собі велику силу підтексту.

Українська мова дуже багата своїм словниковим складом, вона гнучка, милозвучна, що дає змогу творити незвичайні зорові вірші, яких не має жодна літературна традиція світу. Тому треба вчити дітей оперувати словом, підходити творчо до його вивчення та освоєння багатств лексичного фонду рідної мови, прагнути, щоб діти зрозуміли можливості художнього слова.

Факультативний курс "Українська зорова поезія" збагатить внутрішній світ школярів, позитивно вплине на їхню свідомість і підсвідомість, сприятиме розвитку інтелекту, естетичного смаку, вчитиме оперувати словом, обрамлювати його в образ не лише вербальний, а й зоровий, поєднаний з іншими елементами: цифрами, зображеннями предметів тощо, а також слугуватиме розвиткові уяви, фантазії, мислення, творчих здібностей. Діти, які зрозуміють сутність і глибину зорової поезотворчості, стануть мислячими людьми, навчаться думати й виважувати свою думку.

Факультативний курс "Українська зорова поезія" розрахований на вивчення учнями 9–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів і передбачає для його засвоєння виділення однієї години на тиждень протягом навчального року, тобто має реалізуватися в межах 35 годин на рік.

Метою програми є:

підвищення загальної освіченості учнів, досягнення належного рівня вмінь читати художній текст та усвідомлювати прочитане;

ознайомлення з курсом зорової поезії, її основними поняттями та методами творчого підходу до вираження власних думок;

сприяння всебічному розвиткові школярів, їхньому духовному збагаченню, вихованню любові до поезії, читання, до творчої діяльності.

Складники цієї мети реалізуються на основі таких конкретних завдань:

зацікавлення учнів візуальними творами як явищем мистецтва слова, активізація бажання читати й розуміти прочитане;

підвищення освіченості учнів, здобуття ними знань щодо зорової поезії, необхідних для всебічного розвитку особистості, її творчої діяльності;

формування інтересу до зорової поезії, її основних понять та методів творчого підходу до вираження власних думок, розвитку естетичного смаку;

виховання любові до рідного слова, до рідної мови на основі вивчення зорової поезії;

сприяння всебічному розвиткові фантазії, уяви, мислення, філософської думки, вміння аргументовано доводити власні погляди, бачення;

формування вміння творити зорові поезії, розуміти значення рідної мови в житті, а також роль і місце української зорової поезії у світовій літературі.

Для розкриття змісту зорової поезії для дітей добиралися прості й зрозумілі поетичні твори відомих письменників – А. Мойсієнка, М. Мірошниченка, М. Луговика, В. Трубая та ін. Аналіз цих зразків поезотворчості має здійсню-ватися комплексно, у нерозривному зв'язку вивчення змісту та форми поетичного твору.

Програму спрямовано на творчу працю учня, його самореалізацію в літера-турній творчості.

За умови послідовної реалізації програми учні повинні засвоїти принципи й терміни зорової поезії, навчитися творчо мислити, використовувати на практиці засвоєне, робити спроби самостійно писати зорову поезію.

Зміст програмового матеріалу

та вимоги до рівня навчальних досягнень учнів

9 клас

35 год, 1 год на тиждень

К-ть год Зміст програмового матеріалу Вимоги до рівня

навчальних

досягнень учнів Додатки Мистецький

контекст

Міжпредметні

зв'язки

1 Вступ.

Зорова (візуальна) поезія

та її форми Учень:

знає і розуміє поняття зорова (або візуальна) поезія;

розрізняє й характеризує форми зорової поезії. 6 Зорова поезія як вид мистецтва

Поняття про зорову поезію. Найдавніші зразки світової зорової поезії: "Вавилонський акровірш", абеткові вірші у "Псалмах Давидових". Перші зразки зорової поезії в античній літературі: фігурні вірші Симіаса Родоського, Теокрита, Досіада. Розквіт зорової поезії в Київській Русі: "Ізборники" 1073, 1076 рр., розписи храмів. Перші українські зорові вірші: латиномовний акростих Г. Чуя (1561 р.) та абетковий вірш із букваря І.Федорова (1574 р.).

Розвиток зорової поезії в Києво-Могилянському коле-гіумі та Острозькій академії.

ТЛ: зорова поезія. Учень:

характеризує зорову поезію як своєрідний різновид літературної творчості;

має уявлення про найдавніші зразки світової зорової поезії, її представників у добу античності, аналізує її початки та розквіт у Київській Русі, в українській літературній традиції, зокрема в Києво-Могилянському колегіумі. Образотворче мистецтво

8

Українська зорова поезія

XVII ст.

Зображення різновидів зорової поезії в книзі І. Величковського "Млеко от овци пастиру належноє". Учень:

усвідомлює шляхи розвитку зорової поезії в національній літературній традиції, називає її представників; Скульптура

Класифікація емблематичної та курйозної поезії в поетиці М.Довгалевського "Сад по- етичний".

Особливості геральдичних віршів Г.Смотрицького "На герб князя Острозького" та Є.Плетенецького "Велико-дній дар".

Використання зорових зобра-жень-символів Г.Сковородою у філософському творі "Раз-говор, називаємий Алфавіт, или Букварь мира".

Ознайомлення з досліджен- нями науковців, що вивчали зорову літературу XVII ст. –М.Сороки (Україна) та Т. Назаренко (Канада). характеризує творчу спадщину Д. Туптала, Г.Сковороди, І. Велич-ковського, М. Довга-левського та ін.;

розрізняє твори зорової поезії за формою, обра-зами;

знає головні положення досліджень науковців М.Сороки та Т. Назаренко про зорову поезію в Україні у XVII ст. 9 Види й форми зорової поезії

у творчості

Івана Величковського

Вірш-"ехо" І.Величковського "Что плачеш, Адаме" та його особливості.

Різновиди віршів ("раків", "паліндромів"): вірш "рак літеральний" ("Анна дар і мне"), вірш "рак слівний" ("Високо діва єсть вознесена"); вірш "рак-прекослівний" ("Со мною жизнь...").

Оригінальність форми "єди-нопадежного вірша" І. Велич-ковського "Роди ізбранна". Значення "азбучного" (або "абеткового") вірша "Аз благ всех глубина" І. Величков-ського в розвитку зорової поезії. Різновиди акровіршів І.Величковського: актровірш, телевірш, мезовірш.

Учень:

розуміє й пояснює самобутність змісту й форми зорової поезії І.Величковського;

знає зміст досліджень творчості цього автора сучасними літературо-знавцями;

називає й характеризує види та форми зорової поезії І. Величковського;

висловлює власні міркування й судження про вивчені види зорової поезії;

визначає особливості різновидів зорової поезії та її форм;

виразно читає вірші І. Величковського (один за вибором – напам'ять). Математика

Історія

Образотворче

мистецтво

Оригінальність форми вірша-"стовпа" "Діво, диво...".

Фантазія І.Величковського у "чворогранних, квадратних" віршах (вірш "Маріє, ти єди-на"). Інші форми зорових віршів, винайдені І. Величков-ським, та їх приклади: фігур-ний вірш, вірш-малюнок, вірш-лабіринт, цифровий вірш.

ТЛ: вірш-рак, вірш-лабіринт, фігурний, абетковий вірш, акровірш, вірш-квадрат. 10 Розквіт української

зоропоезії у XX ст.

"Каліграми" Г.Аполлінера, їхній вплив на розвиток зоро-поезії в Україні.

Представник українського футуризму М. Семенко. Візуальні твори поета "Каблепоема за океан", "Моя мозаїка". Перші проблиски зоропоезії в радянські часи. Пошуки М.Холодного. Збірка творів "Крик з могили" (вірш "Один-два").

Зорова поезія для дітей В. Лу-чука. Збірка "Чарівний глобус".

Переклади зорової поезії М.Мірошниченка (каліграма Г.Аполлінера "Зарізана голубка і водограй" – твір "Фонтан"). Перша збірка зорових поезій М.Мірош-ниченка "Око".

ТЛ: футуризм. Учень:

характеризує українську зоропоезію XX ст., представників цього напряму, їхню творчість;

висловлює власні думки з приводу вивчених творів, аналізує їх, коментує прихований зміст символів, знаків, кодів у творах. 1 Повторення матеріалу, вивченого протягом року

10 клас

35 год, 1 гад на тиждень

К-ть

год Зміст програмового матеріалу Вимоги до рівня

навчальних

досягнень учнів Додатки Мистецький

контекст

Міжпредметні

зв'язки

14 Вступ. Поняття про українську зоропоезію

та її форми

Поняття про фігурний вірш

Передумови виникнення фігурного вірша: мозаїчні написи, написи-графіті, фігурні елементи в оформленні книжок.

Типи фігурної поезії:

-епітафійний вірш А.Кальнофой-ського князеві Острозькому у вигляді монумента та його особивості;

-предметний вірш "Образвівтаря на пам'ять про княгиню Ольшанську" А. Кальнофой-ського, спосіб його укладання;

-тісна взаємодія малярствай літератури в геральдичнихвіршах Г.Смотрицького "Нагерб князя Острозького" таЄ.Плетенецького "Великодній дар";

-вірші у вигляді напису назнаменах.

ТЛ: епітафійний, предметний, геральдичний вірші. Учень:

знає історію розвитку, особливості та форми української зоропоезії в Україні;

розуміє сутність поняття фігурний вірш;

називає й розрізняє різновиди фігурних віршів, знає історію їх написання;

пояснює зміст символічних знаків, підтекст сказаного автором у творі. Історія

Зарубіжна

література

Образотворче

мистецтво

14 Акровірш та його різновиди

Поняття про акровірш.

Історія виникнення акровірша: найдавніший "Вавилонський акровірш".

Стильові риси абеткового (алфа-вітного, азбучного) вірша в зоро-вій поезії (за "Псалмами Дави-да", 25-й, 34-й, 119-й). Учень:

дає визначення поняття акровірш;

знає історію постання та еволюції цього різновиду зоропоезії;

розрізняє види акровірша за різними трактуваннями; Популярність абеткового вірша в зоровій поезії.

Зображення практичної інфор-мації у вжиткових акровіршах (М.Старицький "Україна", В.Самійленко "Україна"). Вигад-ливість барокових акровіршів І.Величковського за темою "Ма-рія".

Зворотно-рядковий акровірш І. Ве-личковського "Остання штучка".

Панегірична функція акровірша.

Особливості художньої форми мезо- та телевірша (вірші І.Велич-ковського).

Вплив західноєвропейських хи-мерно-вигадливих поетичних форм на рядковий акровірш І.Велич-ковського "Марія". Приклади тавтограми з "Поетики" М. Довга-левського "Богові люди достойно дарують".

ТЛ: мезовірш, телевірш, рядковий акровірш, тавтограма. коментує та визначає особливості акровіршів вивчених авторів, їхні функції;

аналізує форму та зміст почутих чи прочи-таних творів.

13 Вірш-рак (паліндром),

його різновиди

Вірш-рак, його різновиди у твор-чості І.Величковського. Вірш-рак М.Мірошниченка. Збірка "Око", "Нурт струн". Зображення істо-ричного минулого в паліндромі М.Сороки "На Січі", дитячі палін-дроми "На іменинах Савки Кваса".

Оригінальність паліндромів А.Мойсієнка "Ялова воля", "Жарт суму", "Хижих мечем мирим".

Паліндромні сонети А.Мойсієнка.

Паліндромія у творчості інших сучасних авторів: І.Лучука, М.Луговика, Н.Чортпіти.

ТЛ: різновиди паліндромів. Учень:

розуміє сутність понят-тя вірш-рак (або паліндром);

вміє визначати різновиди паліндромів;

пояснює зміст віршів та розкриває авторський задум;

називає представників паліндромної поезії;

аналізує вірші-раки,

визначає художні особливості їх. 1 Повторення матеріалу, вивченого протягом року

11 клас

35 год, 1 год на тиждень

К-ть год Зміст програмового матеріалу Вимоги до рівня

навчальних досягнень учнів Додатки Мистецький

контекст

Міжпредметні

зв'язки

5 Сучасна дитяча зоропоезія

в Україні

Поняття про дитячу зоропоезію та її різновиди.

Творчість В.Лучука (фігурний вірш-загадка "Ялинка", паліндром "На ринок").

Оригінальність зорової поезії М.Сороки "На іменинах Савки Кваса" та В. Трубая "Портрет Соломона".

ТЛ: паліндром, фігурний вірш. Учень:

називає представників сучасної української дитячої зорової поезії, характеризує їхню творчість;

називає та характеризує різновиди дитячої зорової поезії, визначає її роль у розвитку мислення, творчих здібностей дитини;

розшифровує символи й образи, використані в ній. Образотворче мистецтво Зарубіжна література

Дитяча література

5 Зорова поезія як гра,

наочність, спосіб розвитку

уяви

Дитяча зорова поезія та розвиток творчих здібностей дітей (фі-гурні вірші "Жирафа" Л.Кондра-шенко та "Різдвяна вірша" І.Іова). Розвиток мислення за допомогою зорових поезій М.Короля (розділ "Граматика").

Художнє мислення і зорова пое-зія (вірші М.Мірошниченка "Київ увечері", М.Короля "Пропорція"). ТЛ: вірш-малюнок, цифровий вірш. Учень:

усвідомлює сутність понять вірш-малюнок, цифровий вірш;

читає твори зорової поезії;

усвідомлює й пояснює задум письменника; демонструє навички розшифровування символів та образів у вивчених творах. Образотворче мистецтво Зарубіжна література

Дитяча література

20 Сучасна зорова поезія

Краса і сила рідного слова у твор-чості М. Мірошниченка: – пере-клади "Куля земна" (з азербай-джанської за Аббасом Абдулою Гаджалогли), Учень:

розуміє сутність поняття шахова зоропоезія; називає найвагоміші здобутки сучасної зорової поезії в Україні, Графіка

Образотворче

мистецтво

"Страждаю я од горя" (переклад з узбецького твору Ата-аллаха Махмуд-і-Хусайні Атаї);

- паліндроми зі збірки "Око";

- фігурні вірші "Фенікс-птах із земель Рустих" (тобто з Київської Русі).

Любов до природи у візуальній поезії В. Лучука "Джерело". Найдовший паліндром у світі "Епос і нині сопе" І.Лучука, занесений до Книги рекордів.

Химерна вигадливість шахової поезії А. Мойсієнка (вірш "Шахо-поезія"). Паліндромні сонети А.Мойсієнка.

Філософське підґрунтя зоропоезії В. Трубая "Люстерко", "Спокій".

Специфічне розміщення літер, слів, чисел у зоропоезіях В. Трубая "Роки", "Гидке каченя", "Піраміда розвитку".

Оригінальність фігурних віршів І.Іова "Балада про пісковий годин-ник", "Метелик".

Створення зорового образу за допомогою однієї або кількох літер поетом М. Королем (цикл віршів "Простір").

Перекотислівний вірш М. Короля "Віник".

Особливості зорового письма М. Сороки:

-ліричність твору "Моя каблепоема дружині";

-лінгвосемантична гра у вірші "Украйна" ("Політичний цикл");

-тяжіння до філософічності у творах "Філософський цикл". переповідає основні відомості про їх пред-ставників та їхню твор-чість;

розрізняє зорову поезію за видами й формою;

характеризує особи-вості стилю творів ви-вчених авторів;

розкриває прихований зміст, підтекст, філосо-фічність, узагальню-вальну ідею твору;

розуміє символічні образи, бачить порушені проблеми у творах в аспектах їхньої образ-ності;

доводить власну думку на прикладах із творів.

Зображення трагізму Голодомору 1932-1933 рр. у творах зоропоетів М.Короля "Голодомор", М.Луго-вика "Голод" та ін.

Відтворення атрибутів режим-ного табору на Колимі в зоро-поезії В.Женченка "Трагедія". Еротична зоропоезія В.Коваленко (цикл "Перелесниця").

Пародійні візуальні твори В.Мельничука на твори М. Мі-рошниченка ("Фонтан") та М.Со-роки ("Ще не вмерла Україна").

ТЛ: шахова зоропоезія. 2 Зорова поезія українців діаспори

Експериментальна творчість українського зоропоета в Канаді Я.Бадана. Нестандартність розмі-щення текстового повідомлення у віршах І. Трача "Калина всміхнулася за вікном" та "Спрага". Учень:

знає представників української зоропоезії в діаспорі, характеризує їхню творчість на прикладі конкретних зразків;

визначає взаємозв'язки між зоровою поезією земляків та представників діаспори. 2 Сучасні дослідники зорової поезії

Дослідники зорової поезії М.Со-рока, Т.Назаренко, значення їхніх досліджень про зорову поезію. Учень:

називає дослідників зоропоезії, розкриває зміст їхніх творів; характеризує наукові розвідки в галузі зорової поезії Т.Назаренко (Канада), М.Сороки (Україна) та ін. Літературна критика

Літературознавство

1 Повторення матеріалу, вивченого протягом року

Орієнтовне календарно-тематичне планування занять курсу

9 клас

з/п Тема заняття К-ть

год

1 Вступ. Зорова (візуальна) поезія та її форми. 1

2 Зорова поезія як вид мистецтва. 6

2.1 Поняття про зорову поезію. 2.2 Найдавніші зразки світової зорової поезії: "Вавилонський акровірш", абеткові вірші у "Псалмах Давидових". 2.3 Перші зразки зорової поезії в античній літературі: фігурні вірші Симіаса Родоського, Теокрита, Досіада. 2.4 Розквіт зорової поезії в Київській Русі: "Ізборники" 1073, 1076 рр., розписи храмів. 2.5 Перші українські зорові вірші: латиномовний акростих Г.Чуя (1561 р.) та абетковий вірш із букваря І.Федорова (1574 р.). 2.6,

2.7 Розвиток зорової поезії в Києво-Могилянському колегіумі та Острозькій академії. 3 Українська зорова поезія XVII ст. 8

3.1 Головні тенденції розвитку та чільні постаті української зорової поезії XVII ст. 3.2,

3.3 Різновиди зорової поезії в книзі Ї.Величковського "Млеко от овци пастиру належноє". 3.4 Емблематична й курйозна поезія в поетиці М.Довгалевського "Сад поетичний". 3.5 Особливості геральдичних віршів Г.Смотрицького та Є.Плете-нецького. 3.6,

3.7 Зорові зображення-символи у філософському трактаті "Разговор, називаємий Алфавіт, или Букварь мира" Г.Сковороди. 3.8 Зміст досліджень науковців, що вивчали зорову літературу ХVІІ ст. - М.Сороки (Україна) та Т.Назаренко (Канада). 4 Види й форми зорової поезії у творчості Івана Величковського. 9

4.1 Вірш-"ехо" І.Величковського "Что плачеш, Адаме" та його особливості. 4.2 Різновиди віршів у паліндромній зоропоезії І.Величковського. 4.3 Оригінальність форми "єдинопадежного вірша" І.Величковського "Роди ізбранна". 4.4 "Азбучний" (або "абетковий") вірш "Аз благ всех глубина" І.Величковського. 4.5 Різновиди акровіршів І.Величковського: актровірш, телевірш, мезовірш, 4.6 Оригінальність форми вірша-"стовпа" "Діво, диво...". 4.7 Прояви фантазії І.Величковського у "чворогранних, квадратних" віршах (вірш "Маріє, ти єдина"). 4.8, 4.9 Інші форми зорових віршів, винайдені І.Величковським, та їх приклади: фігурний вірш, вірш-малюнок, вірш-лабіринт, цифровий вірш. 5 Розквіт української зоропоезії у XX ст. 10

5.1 "Каліграми" Г.Аполлінера, їхній вплив на розвиток зоропоезії в Україні. 5.2, 5.3 Представник українського футуризму М.Семенко. Візуальні твори поета "Каблепоема за океан", "Моя мозаїка". 5.4 Відродження традицій зоропоезії в подальші часи. Пошуки М.Холодного. Збірка творів "Крик з могили" (вірш "Один-два"). 5.5–5.7 Зорова поезія для дітей В.Лучука. Збірка "Чарівний глобус". 5.8 Переклади зорової поезії М.Мірошниченка (каліграма Г.Аполлінера "Зарізана голубка і водограй" - твір "Фонтан"). 5.9, 5.10 Перша збірка зорових поезій М.Мірошниченка "Око". 6 Повторення матеріалу, вивченого протягом року. 1

10 клас

1 Поняття про українську зоропоезію та її форми. 1

2 Поняття про фігурний вірш. 6

2.1 Передумови виникнення фігурного вірша: мозаїчні написи, написи-графіті, фігурні елементи в оформленні книжок. 2.2 Типи фігурної поезії. 2.3 Епітафійний вірш, його особливості. 2.4 Предметний вірш, спосіб його укладання. 2.5 Геральдичні вірші. 2.6 Вірші у вигляді написів на знаменах. 3. Акровірш та його різновиди. 14

3.1, 3.2 Поняття про акровірш. Історія виникнення акровіршів. 3.3, 3.4 Стильові риси абеткового (алфавітного, азбучного) вірша в зоровій поезії (за "Псалмами Давида", 25-й, 34-й, 119-й). 3.5,3.6 Зображення практичної інформації у вжиткових акровіршах (М.Старицький "Україна", В.Самійленко "Україна"). 3.7 Вигадливість барокових акровіршів І.Величковського за темою "Марія". 3.8 Зворотно-рядковий акровірш І.Величковського "Остання штучка". Панегірична функція акровірша. 3.9, 3.10 Особливості художньої форми мезо- та телевірша (вірші І.Величковського). 3.11 Вплив західноєвропейських химерно-вигадливих поетичних форм на рядковий акровірш І.Величковського "Марія". 3.12–3.14 Тавтограми в "Поетиці" М.Довгалевського. 4 Вірш-рак (паліндром), його різновиди. 13

4.1 Паліндром (вірш-рак) як різновид зорової поезії. 4.2– 4.4 Вірш-рак, його різновиди у творчості І.Величковського. 4.5– 4.7 Паліндроми у творчості М.Мірошниченка. Збірки "Око", "Нурт струн". 4.8, 4.9 Зображення історичного минулого в паліндромі М. Сороки "На Січі", дитячі паліндроми "На іменинах Савки Кваса". 4.10 Оригінальність паліндромів А. Мойсієнка "Ялова воля", "Жарт суму", "Хижих мечем мирим". 4.11 Паліндромні сонети А.Мойсієнка.. 4.12, 4.13 Паліндромія у творчості інших сучасних авторів: І.Лучука, М.Луговика, Н.Чортпіти. 5 Повторення матеріалу, вивченого протягом року. 1

11 клас

1 Сучасна дитяча зоропоезія в Україні. 5

1.1 Поняття про дитячу зоропоезію та її різновиди. 1.2,1.3 Творчість В.Лучука (фігурний вірш-загадка "Ялинка", паліндром "На ринок"). 1.4,1.5 Оригінальність зорової поезії М.Сороки "На іменинах Савки Кваса" та В.Трубая "Портрет Соломона". 2 Зорова поезія в дидактичному аспекті. 5

2.1 Дитяча зорова поезія як засіб розвитку творчих здібностей дітей. 2.2 Фігурні вірші "Жирафа" Л.Кондрашенко та "Різдвяна вірша" І.Іова. 2.3, 2.4 Розвиток мислення за допомогою зорових поезій М.Короля (розділ "Граматика"). 2.5 Художнє мислення і зорова поезія (вірші М.Мірошниченка "Київ увечері", М.Короля "Пропорція"). 3 Сучасна українська зорова поезія. 20

3.1 Краса і сила рідного слова в поетичній творчості М. Мірошниченка. Переклади зоропоета зі східних мов.. 3.2 Паліндроми зі збірки М.Мірошниченка "Око". 3.3 Фігурні вірші "Фенікс-птах із земель Рустих" М.Мірошниченка. 3.4 Особливості вираження любові до природи у візуальній поезії В.Лучука "Джерело". 3.5, 3.6 Особливості творення зорового образу в циклі віршів "Простір" М.Короля. Перекотислівний вірш М.Короля "Віник". 3.7–3.9 Особливості зорового письма М.Сороки. 3.10 Особливості шахопоезії А.Мойсієнка. З.11 Паліндромні сонети А.Мойсієнка. 3.12–3.14 Філософське підґрунтя зоропоезій В.Трубая "Люстерко", "Спокій".

Специфічне розміщення літер, слів, чисел у зоропоезіях В.Трубая "Роки", "Гидке каченя", "Піраміда розвитку". 3.15, 3.16 Оригінальність фігурних віршів І.Іова. 3.17 Зображення трагізму Голодомору 1932-1933 рр. у творах зоропоетів. 3.18 Зоропоезія В.Женченка "Трагедія". 3.19

Еротична зоропоезія В.Коваленко (цикл "Перелесниця"). 3.20 Пародійні візуальні твори В.Мельничука на твори М. Мі-рошниченка. 4 Зорова поезія українців діаспори. 2

4.1 Експериментальна творчість українського зоропоета в Канаді Я.Балана. 4.2 Нестандартність розміщення текстового повідомлення у віршах І.Трача "Калина всміхнулася за вікном" та "Спрага". 5 Літературознавчі дослідження зорової поезії. 2

5.1, 5.2 Дослідження зорової поезії М.Сорокою та Т.Назаренко. 6 Повторення матеріалу, вивченого протягом року. 1

Література

Білецький О.І. Перекладна література візантійсько-болгарського походження / Білецький О.І. Твори: У 5 т. – К.: Наук, думка, 1965. – Т.1.

Величковський І. Твори / І. Величковський. – К.: Наук, думка, 1972.

Лихачов Б. Поетика давньоруської літератури / Б. Лихачов. – Москва: Наука, 1967.

Літературознавчий словник-довідник. – К.: Академія, 1997.

Мірошниченко М. Око / М. Мірошниченко. – К.: Дніпро, 1989.

Мельник В. Браття во хвості / В. Мельник. – К.: Дніпро, 1997.

Мойсієнко А. Традиції модерну і модерн традицій / А. Мойсієнко. – К.: Київський

університет, 2001.

Назаренко Т. Образ слова / Т. Назаренко // Всесвіт. – 1995. – № 1.Наливайко Д.

Спільність і своєрідність: українська література в контексті

європейського літературного процесу / Д. Наливайко. – К.: Дніпро, 1988.

Сивокінь Г. Давні українські поетики / Г. Сивокінь. – X.: ХДУ, 1960.

Сорока М. Зорові поезії / М. Сорока. – К.: Дніпро, 1995.

Сорока М. Зорова поезія в українській літературі ХVП-ХVШ ст. / М. Сорока.

– К.: Київський університет, 1997.

Сорока М. Поезомалярство М.Семенка / М. Сорока // Світовид. – 1999. – №11,12.

Похожие работы:

«Культурный фонд "КУКЛЫ МИРА" представляет: VII Московская международная выставка "Искусство куклы" Выставочный зал "Гостиный двор" 16-18 декабря 2016 г. Крупнейшая выставка кукол в мире снова в Москве! З...»

«I фольклорно-этнографический фестиваль-конкурс "Традиции Самарского края" Общие положения Учредители  I Фольклорно-этнографического фестиваля – конкурса "Традиции Самарского края": Департамент образования...»

«Методические рекомендации по внедрению Всероссийского физкультурно-спортивного комплекса "Готов к труду и обороне" в образовательных организациях Саратовской области" I. Общие положения В соответствии с Указом Президента РФ от 24 марта 2014 года №...»

«СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ 11 кл.Людина і Світ.МЕТА: Розвивати в учнів критичне ставлення щодо стереотипів, успадкованих нами з життя, культури та щодо образів, тиражованих ЗМІ; розвивати готовність і потребу учнів до самопізнання і самореалізації своєї особистості; в...»

«ОТЧЕТ о работе министерства по физической культуре, спорту и молодежной политике Иркутской области за 2013 годК основным достижениям 2013 года в сфере физической культуры, спорта и молодежной политики...»

«Министерство культуры Республики Башкортостан Государственное образовательное учреждение среднего профессионального образования культуры и искусства "Октябрьское музыкальное училище"...»

«Тема: Народні промисли і ремесла. клас: 9-а дата: 04.02.2015 Сучасна різьба.Мета: Розширити уявлення про різноманітність народних ремесел, якими володіли українці, збагачувати новими знаннями про народні промисли України. Розвивати зацікавленість декоративно-прикладним мистецтвом та народними художніми промислами України т...»

«-925830-98869600 Учебная программа составлена на основе образовательного стандарта ОСВО 1-23-01 08 – 2013 по специальности 1-23 01 08 Журналистика (по направлениям), утвержденного постановлением Министерства образования Республики Беларусь от 30.08.2013 № 88, и учебного плана учреждения высшего образовани...»

«ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГОПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ "САНКТ-ПЕТЕРБУРГСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ" (СПбГУ) Институт философии Кафедра культурологии, философии культуры и эстетики Зав. кафедрой культурологии, философии культуры и...»

«-330476-58491800-322971-588205 Програма вступних випробувань Дисципліна "Мікробіологія" Положення мікроорганізмів в природі: загальні властивості, типи клітинної організації, диференціації. Основні ознаки, якими користуються в таксономії. Відмінності в організації та функціонуванні еукаріотичн...»

«ГРАЖДАНСКАЯ ОБОРОНА НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ Обеспечение безопасности граждан является одной из важнейших функций государства, реализующее принятие основ государственной политики, и в частности, в области гражданской обороны. В последние годы в нашей стране идет активное реформирование гражданск...»

«Утверждаю Председатель ИОСОО "Рассвет" С.В. Коломыцев" _02_ " апреля 2017 года Положение О проведении соревнований "Кубок Богатыря" (первого этапа проекта "Летняя Лига ГТО") Цели и задачи Соревнования посвящены 72 -ой годовщине Нашей победы в Великой Отечественной Войне! Настоящее положе...»

«Самоконтроль студентов СПбУУиЭ(дневник самоконтроля) Под самоконтролем понимается ряд мероприятий, проводимых спортсменом в целях активного наблюдения за состоянием своего здоровья во время занятий различными видами физических упражнений. Зан...»

«ПОЛОЖЕНИЕ о XI международном фестивале фольклора и ремесел "Двенадцать ключей" XI международный фестиваль фольклора и ремесел "Двенадцать ключей" в 2017 году приурочен к празднованию 500–летия возведения Тульского Кремля в рамка проекта "Большая засечная черта", который будет включать создания туристических маршрутов (Тульский Кремль, Тульские...»

«ВСЕРОССИЙСКАЯ ОЛИМПИАДА ШКОЛЬНИКОВ ПО ИСКУССТВУ (МХК)МЕТОДИЧЕКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПРОВЕДЕНИЮ ШКОЛЬНОГО ЭТАПА ВСЕРОССИЙСКОЙ ОЛИМПИАДЫ ШКОЛЬНИКОВ ПО ИСКУССТВУ (МИРОВОЙ ХУДОЖЕСТВЕННОЙ КУЛЬТУРЕ) В 2014 /2015 УЧЕБНОМ ГОДУ Общие положения. В соответствии с п. 2.28 Порядка проведения всероссийской ол...»

«Урок русского языка Тема : " Лингвистический анализ текста"Цели урока: Образовательная: обучение лингвистическому анализу текста, Подготовка к написанию сочинения –рассуждения части С ЕГЭ; Развивающая : развитие связной монологической речи учащихся, их логического мышления; Воспитательная : с...»

«Добро пожаловать, чемпион!  . Забитов Ризван Багирович (1998 г.р.) – уроженец села Джаба Ахтынского района Дагестана. Проживает в Махачкале. Спортивные достижения Ризвана:   чемпион России по ММА, о...»

«Бланк заданий Всероссийской познавательной викторины для старшеклассников "Русская культура XVIII века"1. Распечатайте (размножьте) бланк с заданиями по количеству участников.2. Заполните анкетные данные.3.Ознакомьтес...»

«Муниципальный Зеленчукский район МКОУ "СОШ №3 ст. Зеленчукской им В.В.Бреславцева" Неделя физической культуры в начальной школе 2015 – 2016 уч. год C 05.10.2015 по 09.10.2015 в МКОУ "СОШ №3 ст. Зеленчукской им....»

«Утверждаю Заместитель Министра спорта Российской Федерации _П.А. Колобков 2013 г. ОСНОВНОЙ СОСТАВМужчины, женщины: № п/п Вид программы Фамилия, Имя, Отчество Пол, дата рождения Спортивное или почетное спор...»

«Технологическая карта урока английского языка "Books in our life." по УМК :. В.П.Кузовлев, Н.П.Лапа,Э.Ш.Перегудова, И.П.Костина, Е.В.Кузнецова, Ю.Н.Балабардина, О.В.Черных, Английский язык. 9 класс: учебник для общеобразоват. учреждений. – М.: Просвещение, 2003. Учебны...»

«АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок ) №8 "Дзвіночок" Костенко Ірина Григорівна Шелудько Олександра Андріївна Посада: вихователь Посада: вихователь 3293201190863Освіта: вища Освіта: вища-5012178496 Профіль м...»

«Положение о I Фестивале Всероссийского физкультурно-спортивного комплекса "Готов к труду и обороне (ГТО) среди трудовых коллективов Кировского района г. СПбОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ I Фести...»

«Планируемые результаты освоения учебного предмета "Русский язык" 3 класс Данная рабочая учебная программа по русскому языку предусматривает достижение учащимися личностных, метапредметных и предметных результатов освоения курса, заложенных в ФГОС НОО.Личностными результатами изучения предмета "Русский язык"...»

«-510540-378460ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ Всероссийские соревнования по футболу "Кожаный мяч" (далее – Соревнования) проводятся в целях массового привлечения детей и подростков к систематическим занятиям фи...»

«МИНИСТЕРСТВО СПОРТА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования "Российский государственный университет физической культуры, спорта, молоде...»







 
2018 www.el.z-pdf.ru - «Библиотека бесплатных материалов - онлайн документы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 2-3 рабочих дней удалим его.