WWW.EL.Z-PDF.RU
БИБЛИОТЕКА  БЕСПЛАТНЫХ  МАТЕРИАЛОВ - Онлайн документы
 


«ГІР І ДОЛИНИ р. ДНІПРА ЯК ПАМ’ЯТКА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ Спеціальність ...»

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК

ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА

ЗВІРЯКА Анна Іванівна

УДК 502.6(477-25); 712.2(477-25)

ІСТОРИЧНИЙ ЛАНДШАФТ КИЇВСЬКИХ ГІР І ДОЛИНИ р. ДНІПРА

ЯК ПАМ’ЯТКА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Спеціальність 26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавствоАвтореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі культурної спадщини Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури

Науковий керівник:кандидат архітектури,

лауреат Державних премій України

в галузі архітектури,

заслужений працівник культури України

Вечерський Віктор Васильович

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Падалка Сергій Семенович,

Інститут історії України НАН України,

провідний науковий співробітник

відділу новітньої історії та політики

кандидат історичних наук,

Люта Тетяна Юріївна,

Музей історії міста Києва,

заступник директора з наукової роботи

Захист відбудеться 24 грудня 2015 р. об 15:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.252.01 у Центрі пам’яткознавства НАН України і УТОПІК (адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК (адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19).

Автореферат розіслано 23 листопада 2015 р.

Вчений секретар

29718007556500спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник Н. М. Сенченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Як вияв сучасного комплексного територіального підходу до збереження історично сформованого середовища, особливе місце в системі охорони культурної спадщини посідають ландшафтні пам’ятки.

Актуалізація проблем охорони та збереження цього виду пам’яток в Україні обумовлена недосконалістю нормативно-правового забезпечення, відсутністю досвіду щодо охорони та збереження великих за площею ландшафтних територій, заходів, які б запобігали негативному антропогенному впливу на них.

Запропоноване дослідження здійснене на прикладі історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра. У зв’язку з активними змінами міської структури м. Києва, зумовленими появою сучасної великомасштабної забудови, розвитком транспортної та інженерної інфраструктури, з’явилася доконечна потреба в комплексному дослідженні проблем змін природного середовища Київських гір і долини р. Дніпра та забезпеченні комплексної охорони не тільки окремих пам’яток та комплексів, але й цілісного київського ландшафтного комплексу, який включає природні та антропогенні компоненти дніпровських гір і долини та акваторії Дніпра.

Ґрунтовний аналіз історіографії свідчить, що питання охорони природньо-історичного середовища Київських гір і долини р. Дніпра, як пам’ятки культурної спадщини, є вкрай важливим, однак дотепер не було предметом спеціального комплексного пам’яткознавчого вивчення.

Дослідження охорони ландшафтних територій, як пам’яток культурної спадщини, аналіз концептуальних підходів попередніх науковців як українських, так і зарубіжних, дасть можливість удосконалити пам’яткоохоронне законодавство, окреслити нові підходи до охорони великих за площею об’єктів та системи заходів для їх збереження, виконувати взяті Україною міжнародні зобов’язання та забезпечить охорону такого унікального ландшафтного комплексу як київські правобережні гори Дніпра, що втілюють історичну, культурну, естетичну цінність та пам’ять народу через численні асоціативні аспекти від літописних часів до сьогодення.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідних робіт Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури: «Актуалізація науково-технічної спадщини в пам’яткоохоронній та музейній діяльності» (державний реєстраційний № 0112U003192); «Культурна спадщина у формуванні соціогуманітарного простору в Україні на початку ХХІ століття» (державний реєстраційний № 0113U000393) та комплексних планових наукових тем Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України: облікова документація на об’єкт культурної спадщини за видом ландшафт та історія «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (державний реєстраційний № 0112U004806); «Методичні рекомендації з визначення предмета охорони ландшафтних об’єктів культурної спадщини» (державний реєстраційний № 0111U003950).

Мета дослідження – висвітлити історичний розвиток ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра, проаналізувати історико-культурну цінність цього об’єкта для обґрунтування заходів його охорони та збереження як пам’ятки культурної спадщини.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

проаналізувати стан наукового вивчення історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра, наявну джерельну базу, з’ясувати основні концептуальні підходи попередніх дослідників;

виявити історичні особливості та закономірності розвитку історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра;

показати роль містобудівних комплексів та архітектурних ансамблів у формуванні розпланувальної, об’ємно-просторової структури та образних характеристик цього явища;

з’ясувати роль Київських гір і долини р. Дніпра у формуванні образу Києва як історичного населеного місця;

проаналізувати український та зарубіжний досвід щодо дослідження та охорони ландшафтних пам’яток;

розробити основні засади охорони та використання пам’ятки культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра»;

запропонувати напрями подальших досліджень щодо охорони інших ландшафтних пам’яток на території України.

Об’єктом дослідження є історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра.

Предметом дослідження є історичні процеси, пов’язані з розвитком ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра.

Хронологічні межі дослідження. Нижня хронологічна межа дослідження визначена Х cт., коли було закладено містобудівний каркас міста Києва й зафіксовано процеси видозмін природнього ландшафту в результаті діяльності населення. Верхня хронологічна межа визначена поч. ХХІ ст., коли зазначений історичний об’єкт був виявлений як пам’ятка та занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Географічні межі дослідження збігаються з природними межами пам’ятки, що розглядається: Київські гори (частина плато та правобережних схилів першої надзаплавної тераси) від Звіринецької до Кирилівської гір, долина р. Дніпра та частина першої надзаплавної тераси лівобережжя, безпосередньо прилеглої до урізу води від Залізничного мосту на півдні до Подільсько-Воскресенського мостового переходу на півночі (у межах Дніпровського, Печерського, Шевченківського, Подільського адміністративних районів). У цих межах даний ландшафт історично сформувався як антропогенний протягом Х–ХХІ ст. і зберіг цю якість, завдяки чому він і розглядається як ландшафтна пам’ятка.

Методи дослідження полягають у використанні комплексу загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних методів дослідження. Особливе значення мають історичні методи: проблемно-хронологічний, діахронний, порівняльно-історичний, ретроспективний. Історичний метод використано при системному підході, коли об’єкт вивчення розглядається в процесі виникнення і розвитку. Застосовано методи систематизації та узагальнення попередніх напрацювань. У роботі також використовується дедуктивний та індуктивний методи, які взаємодіють, методи структурно-генетичного аналізу та синтезу, аналогії. У дослідженні застосовано й методи суто емпіричних досліджень, такі як спостереження, натурні дослідження, порівняння, а також статистичний метод та картографування.

Комплексне застосування різних методів, які відповідають меті та завданню дослідження, дало змогу висвітлити історію формування і розвитку ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра як пам’ятки культурної спадщини.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на оновленому фактичному матеріалі вивчено процеси історичного розвитку ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра у взаємозв’язку з еволюцією Києва як історичного населеного місця, підготовлено наукову працю, де комплексно досліджено методичні підходи щодо виявлення та подальшої охорони й використання пам’ятки культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра».

На підставі залучених матеріалів з історії, історії архітектури та містобудування, мистецтвознавства, географії вперше відтворено цілісну картину формування історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра упродовж всього історичного періоду його розвитку. У результаті дослідження доведено, що виділення українським законодавством ландшафтних пам’яток в окремий вид уможливлює комплексне збереження цілісності пам’яток та традиційного середовища з архітектурно-містобудівною, природно-ландшафтною та композиційно-мистецькою взаємодією цих компонентів. Вперше розроблено науково обґрунтовані засади комплексної охорони та збереження історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра та запропоновано основні напрями подальших досліджень щодо охорони подібних пам’яток України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх основні положення можуть бути використані при взятті ландшафтних пам’яток культурної спадщини на державний облік. Висновки роботи можуть бути використані для удосконалення українського законодавства з охорони культурної спадщини та при практичних заходах з охорони об’єктів культурної спадщини, а саме: під час підготовки облікової та науково-проектної документації на ландшафтні пам’ятки Києва та інших історичних населених місць України.

Матеріали дослідження можуть бути використані під час підготовки видань з історії, пам’яткознавства, історії архітектури та містобудування і пам’яткоохоронної справи України, при читанні навчальних та спеціальних курсів у вищих навчальних закладах, у мистецтвознавчих студіях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на 16-ти міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових та науково-практичних конференціях, семінарах, засіданнях круглих столів: ХІ-й Міжнародній культурно-екологічній конференції «Актуальні проблеми охорони та використання об’єктів культурної та природної спадщини в музеях-заповідниках та національних парках» (Росія, м. Можайськ, 2008 р.); ХІІ-й Міжнародній науковій конференції «Культурний ландшафт: об’єкт культурної спадщини та ресурс регіонального розвитку» (Росія, м. Можайськ, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Методичні проблеми пам’яткоохоронних досліджень» Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень (Київ, 2010 р.); Десятій та дванадцятій науково-практичних конференціях «Сіверщина в історії України» (м. Глухів Сумської обл., 2011, 2013 рр.); Міжнародному семінарі «Управління культурними та урбаністичними ландшафтами» (Грузія, м. Тбілісі, 2012 р.); Другому регіональному семінарі держав СНД з міжнародною участю «Збереження Всесвітньої спадщини в контексті нових глобальних викликів» (Білорусь, м. Мінськ, м. Мір, 2013 р.); Міжнародній конференції «Проблеми дослідження та збереження історичного середовища та культурної спадщини» в рамках святкування 25-річного ювілею Служби з охорони історичного середовища та історико-культурних заповідників Міністерства культури Республіки Вірменії (Вірменія, м. Єреван, 2013 р.); Круглому столі Інституту історії України НАН України «Крим у новітній історії України (до 60-річчя входження Криму до складу УРСР)» (Київ, 2014 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Охорона культурної спадщини в Україні: аспекти соціокультурної взаємодії» (Київ, 2014 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у 15 публікаціях: 5 з яких – у фахових виданнях, визначених переліком ДАК МОН України, 2 – у зарубіжних виданнях, 8 – у публікаціях в інших наукових виданнях.

Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків, у тому числі – ілюстративних. Загальний обсяг дисертації складає 256 сторінок, із них основного тексту – 170 сторінок, список використаних джерел і літератури – 353 позиції, додатки – на 56 сторінках, з яких – 49 сторінок ілюстрацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету і завдання, об’єкт і предмет дослідження, окреслено територіальні та хронологічні рамки дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо апробації та публікацій основних матеріалів дисертації.

У першому розділі «Історіографія, джерельна база та методологічні основи дослідження», який складається з 3-х підрозділів, проаналізовано стан наукової розробки теми, джерельну базу та методологічні основи дослідження.

У підрозділі 1.1 «Історіографія дослідження» проаналізовано наукові праці попередніх науковців, які присвячені історії, топографії, культурній спадщині Києва та комплексному збереженню історичних територій.

Тема нашого дослідження є комплексною, тому історіографія дослідження складається з кількох напрямів наукових досліджень. Оскільки тема присвячена історичному ландшафту Києва, то перший виділений нами напрям стосується цієї проблематики.

Багато вчених присвятили свої праці історії розвитку Києва та його пам’яткам. Велика кількість публікацій стосується висвітлення картографії міста Києва. Перші ґрунтовні праці, пов’язані з історичним розвитком та описом Києва, з’являються наприкінці XVIII – на поч. XIX ст. У роботах М. Берлинського та Є. Болховітінова наводяться перші історико-топографічні описи міста. У середині ХІХ ст. київські старожитності вивчали М. Максимович, Л. Похилевич, Н. Закревський , М. Петров , які зібрали та узагальнили багато матеріалів про історичну топографію міста та його історичні й архітектурні пам’ятки. В історіографії цього питання важливим є дослідження Києва Ф. Ернстом , який приділив велику увагу природним та ландшафтним особливостям Києва, його архітектурним пам’яткам.

Найгрунтовнішими дослідженнями стародавнього Києва стали праці П. Толочка «Історична топографія стародавнього Києва» та «Древний Киев». У цих роботах чи не вперше було наголошено на визначальній ролі київського ландшафту у формуванні містобудівної структури Києва.

Аналізу ландшафтних умов формування містобудівної агломерації давньоруського Києва присвячено написаний Г. Логвином розділ у першому томі багатотомного видання «Русское градостроительное искусство». Розділ ілюструється авторськими панорамними реконструкціями, які дають уявлення про образ історичного ландшафту Київських гір та долини р. Дніпра у ХІІ ст. У цьому ж виданні один з наступних розділів, авторства Ю. Асєєва, присвячений питанням подальшого містобудівного освоєння київського ландшафту наприкінці ХІІ – першій пол. ХІІІ ст. Топографії середньовічного Києва присвячений великий розділ в монографії Г. Івакіна «Історичний розвиток Києва ХІІІ – середини ХVІ ст.».

Серед останніх за часом публікацій, дотичних до теми даного дослідження, варто згадати статті С. Романчука про історико-ландшафтні реконструкції стародавнього Києва та про реконструкцію ландшафту давнього Подолу в Києві .

Характеристика історичного розвитку Києва розглянута у працях сучасних українських істориків І. Гирича , С. Падалки, Є. Архипової, О. Друг. Історії освоєння островів акваторії Дніпра та їх ландшафтним особливостям (у межах м. Києва) присвячені праці М. Тяміна  та І. Парнікози.

Варто зазначити, що необхідність збереження правобережних схилів Дніпра м. Києва, як цілісного культурного ландшафту, вперше закцентовано у статті Р. Кухаренка «Збереження культурної спадщини у м. Києві» (2002 р.). У 2003 р. вийшла друком стаття того ж автора «Архітектурно-ландшафтний ансамбль правого берега Дніпра як пам’яткоохоронний об’єкт».

Другий напрям, пов’язаний з дослідженням історичного ландшафту, торкається комплексного територіального підходу до охорони та збереження культурної спадщини, поширеного в сучасній світовій пам’яткоохоронній практиці. Українська наука теж має доробок у цьому напряму.

Питання використання рельєфу в містобудуванні та композиційно-просторові характеристики територій розглядаються в роботах українських (Т. Панченко, Т. Кулєшової , В. Щербань, Л. Пляшко  та інших) і зарубіжних (М. Кудрявцева  та Т. Кудрявцевої, Є. Щукіної та інших) науковців.

Огляду містобудівного розвитку історичних міст присвячено роботи українських (М. Дьоміна, Я. Верменич)  та зарубіжних (Н. Баранова, В. Крогіуса ) дослідників.

Питання щодо комплексного збереження об’єктів культурної спадщини та історичних територій у контексті відповідних ландшафтів поставали у публікаціях багатьох сучасних українських дослідників: Л. Прибєги , В. Вечерського, В. Ієвлевої, Л. Томілович , Н. Мельник та інших. Серед сучасних науковців, публікації яких стосуються різних аспектів пам’яткоохоронної справи, варто згадати С. Гаврилюк , Н. Гаврилюк, Л. Гріффена, О. Титову , В. Горбика, О. Сердюк, С. Кота, Л. Федорову .

Окремо варто зазначити методично цінні праці українських архітекторів Є. Водзинського та Б. Колоска. Їхні роботи важливі з огляду на визначення підходів щодо видового сприйняття пам’яток архітектури в ландшафті та аналізу питання використання рельєфу в містобудуванні та композиційно-просторових особливостей ландшафтних територій .

Методологія історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень висвітлена у монографії українського архітектора В. Вечерського , який важливого значення надає аналізу ландшафту як структуро- і формоутворюючого чинника в історичному розвитку містобудівного утворення.

Тема культурного ландшафту висвітлена у працях зарубіжних дослідників В. Каганського, Ю. Вєдєніна та М. Кулешової , Я. Богдановського, В. Гриценка та О. Бурової, Ф. Бандарина та Рон Ван Оерса .

Окремий напрям у дослідженні культурних ландшафтів представлений дослідниками, які акцентують увагу саме на їх природній складовій: В. Калуцков, А. Крауклис , В. Кулаков, Б. Родоман та інші. Зокрема, теоретичні аспекти щодо промислових культурних ландшафтів розкриті у працях українського дослідника Ю. Тютюнника . Саме в його працях зафіксовано, що поняття культурного ландшафту у вітчизняній географії з’явилося в середині 1910-х рр. (Л. Берг), а широкого використання набуло у 1920-х рр. після робіт американського науковця К. Зауера. Щоправда, у праці українських дослідників І. Дутки та І. Пущінської  зазначено, що поняття «культурний ландшафт» у своїх наукових працях використав німецький географ О. Шлютер на початку ХХ ст. (1908 р.).

Особливе значення в історіографії дослідження займають енциклопедичні видання. Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. друкується Географічна енциклопедія України – перше видання енциклопедичного характеру, в якому подається узагальнена інформація про ландшафтні особливості історичних населених міст України, їх кліматичні характеристики, природне середовище, пам’ятки природи та садово-паркового мистецтва. Окремі розділи присвячені Києву та його природним характеристикам.

Важливе стратегічне значення для подальшого розвитку українського пам’яткознавства має робота над Зводом пам’яток історії та культури України. У виданні має бути зібрана науково перевірена інформація про всі нерухомі пам’ятки України, у т. ч. про пам’ятки архітектури, містобудування, історії та ландшафтні. На жаль, поки що вийшли тільки три томи, присвячені пам’яткам Києва. Проте до них не потрапила систематизована інформація про історичний ландшафт Києва, оскільки на момент підготовки видання (80-і – 90-і роки ХХ ст.) ця проблематика не була належно досліджена.

Важливу роль у розвитку дослідницької, методичної бази та законодавства в пам’яткоохоронній сфері відігравали та відіграють науково-дослідні установи: КиївНДІПмістобудування, КиївНДІТІ, Центр пам’яткознавста НАН України і УТОПІК, Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Укрпроектреставрація, Укрзахідпроектреставрація. Цінними є напрацювання цих установ щодо вивчення окремих об’єктів культурної спадщини, містобудівного розвитку та традиційного характеру середовища історичних населених місць України.

Історіографія дослідження є достатньо різноплановою та об’ємною, проте розпорошеною по різних напрямах. Безпосередньо Київські гори та долина р. Дніпра, як культурний ландшафт, дотепер не були предметом комплексного пам’яткознавчого вивчення.

У підрозділі 1.2 «Джерельна база дослідження» надано характеристику писемним, картографічним, іконографічним документам та матеріалам, обліковій та науково-проектній документації.

Для виконання даної роботи автором були досліджені та залучені картографічні, іконографічні та писемні матеріали, які зберігаються в архівах м. Києва: Державному архіві м. Києва, Центральному державному історичному архіві України в м. Києві, Державному архіві Київської області у м. Києві, Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г. С. Пшеничного. Велике значення мають фонди Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного, Національної історичної бібліотеки України. Перш за все, було використано цінні збірки з картографії м. Києва, в яких містяться карти з кін. XVII до сер. ХХ ст., що дало можливість проаналізувати історичний розвиток культурного ландшафту та зміни містобудівної структури міста, а також цінні збірки історичної іконографії сер. ХІХ – сер. ХХ ст. із зображенням історичних панорам Києва, характерними для Києва містобудівними комплексами та архітектурними ансамблями у поєднанні з ландшафтною складовою.

Цінним джерелом для розкриття теми, яка досліджується, стала облікова документація на об’єкти культурної спадщини м. Києва з фонду науково-облікової документації Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень.

Важливе значення мають дереворити й мідьорити київських лаврських стародруків XVII–XVIII ст. (Н. Зубрицького, Л. та О. Тарасевичів, І. Щирського) з зображеннями монастирів і храмів Києва в їхньому довкіллі.

Ще одним видом джерел, які були використані під час розкриття даної теми, є нормативно-правові документи, які визначають правовий статус та місце ландшафтних пам’яток у загальній системі пам’яткоохоронної справи.

Під час опрацювання бібліографічних матеріалів з’ясовано, що значну джерельну цінність для дослідження історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра мають картографічні та іконографічні матеріали XVII–XX ст., що фіксують історичний образ цього ландшафту на різних етапах його антропогенного освоєння.

Та найважливішим історичним джерелом є сам історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра – його структура і форма, композиційно-видові характеристики, розпланування і забудова, архітектурні ансамблі й комплекси. З огляду на це, запропонована дисертаційна робота базується, значною мірою, на натурних дослідженнях цього об’єкта, проведених автором при складанні облікового паспорту пам’ятки «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра».

У підрозділі 1.3 «Методологічні основи дослідження» розглянуто комплекс загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних методів, використаних у процесі роботи.

Важливим для вирішення поставлених завдань були історичні методи: проблемно-хронологічний, діахронний, порівняльно-історичний, ретроспективний. Застосовано методи систематизації та узагальнення попередніх напрацювань.

Використано системний підхід як сукупність загальнонаукових принципів, коли об’єкт вивчення – історичний ландшафт певної території – розглядається у виникненні і розвитку. При цьому системний підхід полягає в комплексному вивченні об’єкта, як певної єдності, з узгодженим функціонуванням частин і цілого, у цьому контексті важливими є дедуктивний та індуктивний методи. Оскільки об’єкт дослідження є складною взаємопов’язаною багатоелементною системою (включаючи такі ієрархічні рівні, як природний ландшафт, міське середовище, його фрагменти, архітектурні комплекси й ансамблі, окремі будівлі і споруди), то в дослідженні застосовано методи структурно-генетичного аналізу, синтезу та аналогії.

У роботі застосовано й методи суто емпіричних досліджень, такі як спостереження, натурні дослідження, порівняння, а також статистичний метод та картографування.

У другому розділі «Історичний розвиток пам’ятки культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» аналізуються характерні особливості ландшафту, його планувальна структура, природні комплекси, паркові території та історичні місцевості, містобудівні комплекси, архітектурні ансамблі, окремі нерухомі об’єкти культурної спадщини, які формують територію, що розглядається.

У підрозділі 2.1 «Характерні особливості ландшафту» розглядається історичний розвиток території пам’ятки культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», її природні особливості та антропогенні нашарування.

У підрозділі розглядається ландшафт міста як головний чинник в історії формування планувальної структури. Показано, як протягом історичного розвитку Києва, з Х ст. і до початку ХХІ ст. формувався культурний ландшафт правого берега Дніпра, під впливом яких чинників і яких змін він зазнав до кінця ХVІІІ ст. та протягом ХІХ – першої половини ХХ ст. Висвітлено, які нашарування формували ландшафт і стали його невід’ємною складовою. Розкрито, яких втрат він зазнав у період з 1919 до 1941 рр., що призвели до його часткового спотворення внаслідок знищення архітектурних ансамблів та споруд, які відігравали композиційну роль домінант у ландшафті та забудові. Загалом, у зазначений період у Києві було знищено близько 60-ти культових споруд. Численних втрат завдано місту в роки Другої світової війни та в повоєнні роки, втрачені деякі вузлові точки містобудівного каркасу та візуальні зв’язки в міських панорамах, які добре прочитувалися в ландшафті. Таким чином, стара традиція «золотої київської нитки» із золотих бань київських церков на тлі горизонту київських гір, що відзначала багато віків Київ для численних прочан з лівого берега Дніпра, була, значною мірою, втрачена.

Виявлено, що характерною особливістю досліджуваної пам’ятки є те, що за наявності значних за площею територій, позбавлених капітальної забудови, цей ландшафт входить до складу загальноміського центру сучасного столичного мегаполісу, що розвивається. Постійний розвиток і зміни протягом Х–XXI ст. є характерною рисою цього середовища. У цьому полягає принципова відмінність такої пам’ятки культурної спадщини як «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» від історичних ландшафтів, що нині не зазнають інтенсивного антропогенного навантаження.

У підрозділі 2.2 «Ландшафтні комплекси, паркові території та історичні місцевості, що формують пам’ятку культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» розглянута історія розвитку природних комплексів, паркових територій та історичних місцевостей, що формують територію цієї пам’ятки.

У підрозділі докладно розглянуто ті природні комплекси, історичні місцевості, урочища та паркові території, які входять до складу досліджуваної пам’ятки. Зазначено, що урочища правобережного плато і схилів є найважливішими в орографічному плані, оскільки вони формують ті комплекси, які є природними домінантами київської території. Це гори: Звіринецька, Старокиївська, Михайлівська, Замкова, Дитинка, Андріївська, Щекавиця, Юрковиця, Кудрявець, Кирилівська. Важливе значення для формування цілісного ландшафту правобережжя Дніпра мають також урочища, що відносяться до ландшафтних форм негативної кривизни – долин, та численні київські яри (яруги, «боєраки», балки, «зарази» тощо).

Було зроблено висновок, що історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра формують ландшафтні комплекси 3-х типів:

-акваторія і долина р. Дніпра з островами, як природна основа двох наступних комплексів, простір якої забезпечує видове розкриття ландшафтних і містобудівних домінант;

-орографічні форми позитивної кривизни (пагорб, гора, гряда, мис), які є ландшафтними домінантами, що візуально підпорядковують собі навколишній простір;

-орографічні форми негативної кривизни (яр, долина, тальвег, амфітеатр), які відіграють підпорядковану композиційну роль.

Отже, історичні природні комплекси, розглянуті у цьому розділі, формують природну підоснову території даної пам’ятки ландшафту, у свою чергу, парки створюють середовище, традиційний характер якого має бути збережений.

У підрозділі 2.3 «Нерухомі об’єкти культурної спадщини, що формують пам’ятку культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» розглянуто історію розвитку невід’ємних складових території, головних містобудівних компонентів пам’ятки, що формують її сутність як культурного ландшафту з виразним об’ємно-просторовим сприйняттям та видовим розкриттям пам’яток у середовищі з основних видових точок, видових зон і фронтів видимості.

У підрозділі докладно розглянуто історичний розвиток тих містобудівних комплексів, архітектурних ансамблів та окремих об’єктів, які входять до складу цього визначного місця. У роботі їх класифіковано за трьома основними групами та визначено композиційну роль у формуванні просторово-візуальних характеристик пам’ятки. Такими об’єктами є (з півдня на північ) Видубицький Михайлівський монастир, Троїцький Іонинський монастир, меморіальний комплекс Національного музею історії України у Другій світовій війні, Києво-Печерська лавра, Маріїнський палац, Михайлівський Золотоверхий монастир, Церква Різдва Христового, річковий вокзал, Андріївська церква, церква Миколи Чудотворця на воді, Покровська церква з дзвіницею, Іллінська церква, Києво-Фролівський монастир, Кирилівський монастир.

На вказаній території розташована велика кількість пам’яток та об’єктів нерухомої культурної спадщини всіх категорій – місцевого, національного та всесвітнього значення. Серед них за видами: пам’ятки історії, архітектури, містобудування, монументального мистецтва, археології та садово-паркового мистецтва. Невід’ємною складовою цього культурного ландшафту є київські мости. Три історичні кладовища в зоні вивчення об’єкта (Звіринецьке, мусульманське, старообрядницьке) збагачують історичною присутністю етноконфесійну складову культурного ландшафту Києва. Всі пам’ятки, що розташовані на досліджуваній території, у т. ч. й пам’ятки археології, формують традиційний характер її середовища.

Третій розділ «Принципи охорони та використання ландшафтних об’єктів культурної спадщини» присвячений узагальненню українського та зарубіжного досвіду збереження культурних ландшафтів, опрацюванню основних засад охорони та використання пам’ятки культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» та визначенню напрямів подальших досліджень щодо охорони цінних подібних територій України.

У підрозділі 3.1 «Український та зарубіжний досвід охорони ландшафтних об’єктів культурної спадщини» проаналізовано український та зарубіжний досвід охорони та використання культурних ландшафтів, розглянуті подібні об’єкти культурної спадщини, занесені до Держаного реєстру нерухомих пам’яток України, наведено досвід зарубіжних країн: Великобританії, США, Німеччини, Італії, Франції, Польщі, Білорусі та Росії.

З 2004 р. на території України виявлено, частково досліджено і взято на державний облік три ландшафтні пам’ятки: «Історичний ландшафт центру «Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького», «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», «Історичний ландшафт давньоруського м. Вишгород». У підрозділі розглядаються їх загальні характеристики, історичний розвиток, критерії цінності як об’єктів культурної спадщини. З огляду на те, що репрезентоване дисертаційне дослідження присвячено Київському ландшафту, в цьому підрозділі він згадується в загальній статистиці, а детально розглядається в інших підрозділах.

Аналізується багаторічний і різноманітний досвід охорони культурних ландшафтів зарубіжних країн, де застосовується різний правовий та методичний інструментарій. Розглядаються види і категорії охоронюваних територій, структура державних органів охорони культурної спадщини, а також методика пам’яткоохоронної діяльності у цих країнах. Важливими для розуміння специфіки кожної з країн є відмінності у функціях і повноваженнях органів державного управління в охороні надбання.

У підрозділі 3.2 «Основні засади охорони пам’ятки культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» розглядаються особливості визначення території конкретного ландшафтного об’єкта культурної спадщини, основні засади його охорони та використання, аналізуються якості, завдяки яким «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» розглядається як унікальна пам’ятка.

У 2010 р. до Державного реєстру нерухомих пам’яток України було занесено пам’ятку ландшафту місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра». Цьому передували натурні, бібліографічні, архівні, іконографічні дослідження. На об’єкт культурної спадщини було складено паспорт, облікову картку та історичну довідку. У паспорті було визначено межі території пам’ятки з досить значними габаритними розмірами: даний культурний ландшафт займає цілісну територію, що простяглася вздовж р. Дніпро на 8,6 км з південного сходу на північний захід при максимальній ширині 3,6 км. Орієнтовна площа в зазначених вище межах складає 2800 га. У цих межах об’єкт має визначну універсальну цінність як добре збережений дотепер, незважаючи на урбанізацію, культурний ландшафт, в якому виникло і протягом останнього тисячоліття розвивалося місто. Його планувальна структура та об’ємно-просторова композиція відзначається оригінальністю та найвищими естетичними якостями.

На підставі проведених автором досліджень зроблено такі висновки:

історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра має особливу історичну та культурну цінність та відповідає критерію автентичності, тобто зберіг свої природні складові, просторовий устрій, форму і матеріально-технічну структуру;

пам’ятка вплинула на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва як Києва, так і України;

безпосередньо пов’язана з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей як Києва, так і України;

є зразком ландшафту, що ілюструє неперервність розвитку історії українського суспільства;

включає етапні твори видатних архітекторів – Й. Шеделя, С. Ковніра, П. Неєлова, Ф. Растреллі, І. Мічуріна, І. Григоровича-Барського та інших;

є культурною спадщиною українського народу.

У підрозділі визначений детальний режим охорони та використання даного визначного місця з диференційованим обмеженням містобудівної та господарської діяльності на його території.

У підрозділі 3.3 «Напрями подальших досліджень щодо охорони історичних ландшафтів України» розглядаються території, які є потенційними для взяття на державний облік як ландшафтні об’єкти культурної спадщини України.

У підрозділі розглядаються та аналізуються перспективні для історико-ландшафтних досліджень території, а саме: південна правобережна околиця Києва з Китаївським археологічно-архітектурним комплексом, парком і монастирем у Феофанії та територією Національного музею народної архітектури і побуту України (селище Пирогів). Цей унікальний культурний ландшафт також заслуговує на ретельне дослідження з підготовкою облікової документації для занесення його до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Аналогічних досліджень потребують історичні ландшафти Канева, Чигирина – у Черкаській, Чернігова, Новгорода-Сіверського, Любеча і Седнева у Чернігівській, Лубен – у Полтавській, Путивля – у Сумській, Кам’янець-Подільського – у Хмельницькій, Кременця – у Тернопільській, Хотина – у Чернівецькій областях та багатьох інших історичних міст України.

Забезпечення охорони таких об’єктів вимагає комплексних пам’яткоохоронних досліджень та композиційно-видового аналізу для визначення диференційованих режимів використання територій, які б забезпечували збереження історико-культурної цінності, автентичності та цілісності культурних ландшафтів України.

Виділення в окремий вид пам’яток ландшафту, як вияв сучасного етапу в розвитку територіального підходу до збереження культурної спадщини в усій її різноманітності, забезпечує комплексну охорону та збереження територій, цілісності середовища, архітектурно-містобудівної, природно-ландшафтної та композиційно-мистецької взаємодії різних видів пам’яток.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено результати дослідження, основні положення яких винесено на захист.

Вивчення історіографії проблеми дослідження історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра, як комплексного об’єкту культурної спадщини, дозволяє стверджувати, що це питання не було предметом спеціального наукового дослідження.

З’ясовано, що в історіографії було проаналізовано окремі аспекти значущості історичних ландшафтів і зокрема Київських гір та долини р. Дніпра. Проте узагальнюючого та системного дослідження ця тема до цього часу не отримала.

Для дослідження історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра значну джерельну цінність мають картографічні та іконографічні матеріали XVII–XX ст., що фіксують історичний образ цього ландшафту на різних етапах його антропогенного освоєння. Проте найважливішим історичним джерелом є сам історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра – його структура і форма, композиційно-видові характеристики, розпланування і забудова, архітектурні ансамблі та містобудівні комплекси. Тому запропоноване дисертаційне дослідження базується на натурних обстеженнях історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра, проведених авторкою протягом 2008–2014 років.

Встановлено, що зарубіжні та міжнародні правові акти містять досить повне і багатогранне визначення культурних ландшафтів. Актуальним завданням є конструктивне використання цього досвіду в українському пам’яткоохоронному законодавстві і створення відповідної методичної бази для коректної пам’яткоохоронної роботи з таким, відносно новим для української практики, видом об’єктів культурної спадщини. Найважливішими методичними проблемами, що невирішені дотепер, є:

-диференціація великих за площею і неоднорідних за характером середовища територій ландшафтних об’єктів культурної спадщини;

-точне й вичерпне визначення предмета охорони об’єкта в цілому та з диференціацією на окремих неоднорідних ділянках історичного середовища;

-зонування великих за площею і неоднорідних за характером середовища територій ландшафтних об’єктів культурної спадщини з визначенням режимів використання територій, які б забезпечували надійне збереження предмета охорони цього виду пам’яток.

Виявлено, що характер історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра визначається двома природними комплексами – заплавним і вододільним. Акваторія з островами, в цілому долина і заплава р. Дніпра, є природним п’єдесталом для виразних форм рельєфу мисоподібного міжрічкового плато (вододільний комплекс між річками Дніпро і Либідь), на якому міститься історичне середмістя Києва. Ці форми рельєфу позитивної кривизни увінчані архітектурними домінантами та історичною забудовою. При цьому урочища правобережного плато і схилів є найважливішими в композиційному плані, оскільки вони формують ті архітектурні ансамблі та містобудівні комплекси, які є домінантами даного ландшафту.

Визначено, що загальна планувальна структура в межах ландшафту, який розглядається, – лінійна, нерегулярна, ландшафтного типу, цілковито визначена характером природного ландшафту, його своєрідною оро- і гідрографією. У цьому полягає унікальність Києва як історичного міста. Крім того, характерною особливістю цього ландшафту є те, що при наявності значних за площею територій природного ландшафту, позбавленого капітальної забудови, цей антропогенний ландшафт входить до складу загальноміського центру сучасного столичного мегаполісу, що розвивається.

Постійний розвиток і зміни протягом Х–XXI ст. є характерною рисою цього культурного середовища, що зумовлює необхідність пошуку методики їх збереження, щоб забезпечити автентичність даного ландшафту. У цьому полягає принципова відмінність історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра від інших подібних об’єктів, які нині не зазнають інтенсивного антропогенного навантаження.

Доведено, що містобудівні комплекси, архітектурні ансамблі та окремі об’єкти, які формують київський культурний ландшафт, відіграють різну композиційну роль у формуванні його просторово-візуальних характеристик. З огляду на це, їх можна розподілити на 3 основні групи:

-домінанти загальноміського значення, розташовані на верхніх позначках рельєфу у межах орографічних форм позитивної кривизни; їхній композиційний вплив є визначальним для формування образу цього культурного ландшафту;

-локальні домінанти, розташовані на нижніх позначках рельєфу з, відповідно, локальною композиційною роллю;

-акценти, що відіграють підпорядковану композиційну роль на обмежених ділянках середовища.

Встановлено, що історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра у визначених межах має найвищу (порівняно з іншими територіями м. Києва) концентрацію та різноманітність пам’яток і об’єктів культурної спадщини всіх видів і категорій цінності, включаючи об’єкти всесвітньої спадщини. Природний ландшафт цієї території є водночас природною основою і тим середовищем, у якому сформувалися, існують, зберігаються і візуально сприймаються ці об’єкти, комплекси, ансамблі. Інтегральна єдність рукотворних об’єктів культурної спадщини і ландшафту на цій території є найхарактернішою її ознакою. Це і є підставою для виявлення цього визначного місця як пам’ятки «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра».

З’ясовано, що український досвід дослідження, охорони та використання ландшафтних пам’яток є досить обмеженим, тому він має доповнюватися вивченням досвіду охорони культурних ландшафтів у зарубіжних країнах, де застосовується різний правовий та методичний інструментарій. Цей досвід актуальний і корисний для України в таких аспектах:

-модернізація правових норм охорони культурних ландшафтів;

-створення методик виявлення, фіксації, презентації, охорони та використання культурних ландшафтів.

Розроблено основні засади охорони та використання пам’ятки ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», якими є:

-чітке виявлення ландшафтної пам’ятки з визначенням її меж, критеріїв цінності, предмета охорони; та в її межах – окремих ділянок з відмінним за своїм характером середовищем;

-дослідження об’ємно-просторової структури ландшафту, видового розкриття і характеру композиційно-видового впливу домінантних ансамблів і комплексів пам’яток, які визначають історико-культурну цінність цієї території;

-вивчення характеру історичного середовища, яке оточує територію пам’ятки, впливу середовища на її візуальне сприйняття;

-запровадження диференційованого режиму використання територій на різних ділянках у межах об’єкта, залежно від особливостей історико-культурної цінності кожної ділянки.

Запропоновано основні напрями подальших досліджень щодо охорони ландшафтних пам’яток України:

-виявлення, паспортизація та державна реєстрація ще понад 15-ти відомих ландшафтних об’єктів культурної спадщини;

-номінування найвизначніших серед них до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

-завершення кодифікації понятійного апарату для подібних об’єктів культурної спадщини;

-удосконалення методики визначення цінних історичних ландшафтних територій;

-розвиток комплексних пам’яткоохоронних досліджень та композиційно-видового аналізу для визначення диференційованих режимів використання територій, які б забезпечували збереження історико-культурної цінності, автентичності та цілісності культурних ландшафтів України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових і закордонних виданнях:

1.Звіряка А. І. Культурний ландшафт у формуванні території м. Києва / А. І. Звіряка // Регіональна історія України : зб. наук. ст. / гол. ред. Смолій В.; відп. ред. Верменич Я. – К. : Інститут історії України НАН України, 2010. – Вип. 4. – C. 227–236.

2.Звіряка А. І. Роль ландшафту у формуванні своєрідності історичного міста Переяслава-Хмельницького / А. І. Звіряка // Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / ред. кол.: Слєсарев С. А. (гол.), Титова О. М. (заст. гол.), Білокінь С. І. [та ін.] ; Нац. заповід. «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – Ніжин : ТОВ НВП «Ферокол», 2011. – Вип. 4. – C. 25–28.

3.Звіряка А. І. Пам’яткоохоронний статус Історичного ландшафту Київських гір і долини р. Дніпра / А. І. Звіряка // Праці Центру пам’яткознавства : зб. наук. праць / ред. кол. : Титова О. М. (гол.), Акуленко В. І., Гріффен Л. О. [та ін.] ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – К. : Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2011. – Вип. 20. – С. 339–342.

4.Звіряка А. І. Ландшафтні об’єкти культурної спадщини. Вітчизняний та міжнародний досвід / А. І. Звіряка // Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / ред. кол.: Савицький О. Д. (гол.), Титова О. М. (заст. гол.), Білокінь С. І. [та ін.] / Нац. заповід. «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – К. ; Глухів : Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2013. – Вип. 6. – C. 25–27.

5.Звіряка А. І. До питання виявлення, дослідження, збереження та використання ландшафтних об’єктів культурної спадщини / А. І. Звіряка // Праці Центру пам’яткознавства : зб. наук. праць / ред. кол. : Титова О.М. (гол.), Акуленко В.І., Гріффен Л.О. [та ін.] ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – К.: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2014. – Вип. 26. – С. 25–39.

6.Зверяка А. И. Опыт идентификации и сохранения исторических ландшафтов Украины / А. И. Зверяка // Архитектура : сб. науч. трудов / ред. кол. : Сардаров А. С. (глав.), Нитиевская Е. Е. (зам. глав.), Асташенок Л. С. [и др.]. Выпуск 8. – Минск : Белорусский национальный технический университет, 2015 – C. 124–129.

7.Зверяка А. И. Ландшафтная составляющая объектов номинации ЮНЕСКО / А. И. Зверяка // Сохранение Всемирного наследия в контексте новых глобальных вызовов. – Минск : Государственное учреждение образования «Институт культуры Беларуси», 2012. – C. 69–72.

Публікації, що додатково відображають результати

дисертаційного дослідження:

8.Звіряка А. І. Ландшафтні особливості м. Києва / А. І. Звіряка // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень : зб. наук. праць / ред. кол. : Клочко В. І. (гол.), Бобровський Т. А., Вечерський В. В. [та ін.] ; Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. – К. : Фенікс, 2008. – Вип. 4. – C. 99–110.

9.Звіряка А. І. Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра як ландшафтна пам’ятка / А. І. Звіряка, В. В. Вечерський // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень : зб. наук. праць / ред. кол.: Клочко В. І. (гол.), Сердюк О. М., Бобровський Т. А. [та ін.] ; Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. – К. : Фенікс, 2010. – Вип. 5. – C. 198–235 (Особистий внесок автора 90 %).

10.Звіряка А. І. Методичні рекомендації щодо заповнення облікової картки об’єкта культурної спадщини за видом «ландшафтний» та паспорта об’єкта культурної спадщини за видом «ландшафтний» (проект) / А. І. Звіряка // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень : зб. наук. праць / ред. кол. : Клочко В. І. (гол.), Сердюк О. М., Бобровський Т. А. [та ін.] ; Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. – Вінниця : ДП «Державна картографічна фабрика», 2011. – Вип. 6. – C. 253–267.

11.Звіряка А. Визначення предмета охорони ландшафтних об’єктів культурної спадщини на прикладі пам’ятки ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» / А. І. Звіряка // Маєток. Науково-краєзнавчий збірник Державного історико-культурного заповідника «Самчики». – Самчики, 2011. – C. 37–43.

12.Звіряка А. І. Класифікатор ландшафтних об’єктів культурної спадщини (культурних ландшафтів) / А. І. Звіряка // Класифікатори нерухомих об’єктів культурної спадщини України. – К. : Фенікс, 2012. – C. 58–61.

13.Звіряка А. І. Методика визначення предмета охорони ландшафтних об’єктів культурної спадщини / А. І. Звіряка // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень : зб. наук. праць / ред. кол. : Клочко В. І. (гол.), Сердюк О. М., Бобровський Т. А. [та ін.] ; Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. Випуск 7. – К. : «Фенікс», 2012. – C. 383–388.

14.Звіряка А. І. Історичний ландшафт давньоруського м. Вишгорода / А. І. Звіряка // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень : зб. наук. праць / ред. кол. : Клочко В. І. (гол.), Сердюк О. М., Бобровський Т. А. [та ін.] ; Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. Випуск 8. – К. : «Фенікс», 2013. – C. 56–65.

15.Звіряка А. І. Пам’ятки містобудування м. Києва / А. І. Звіряка // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень : зб. наук. праць / ред. кол. : Клочко В. І. (гол.), Сердюк О. М., Бобровський Т. А. [та ін.] ; Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. Випуск 9. – К. : СПД Павленко, 2014. – C. 384–404.

АНОТАЦІЯ

Звіряка А. І. Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра як пам’ятка культурної спадщини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство. – Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. – Київ, 2015.

Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, у якому розглянуто історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра з огляду на пам’яткоохоронний аспект, виявлено його особливості та закономірності розвитку в історичному контексті, показано роль містобудівних комплексів та архітектурних ансамблів у формуванні його розпланувальної, об’ємно-просторової структури та образних характеристик. В дисертації показано еволюцію комплексного підходу до охорони культурної спадщини, проаналізовано український та зарубіжний досвід щодо охорони та збереження культурних ландшафтів. Розроблено основні засади охорони та використання пам’ятки «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» та запропоновано основні напрямки подальших досліджень щодо охорони ландшафтних пам’яток України.

На основі проведених досліджень розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення виявлення, дослідження, взяття на державний облік, збереження та охорони ландшафтних об’єктів культурної спадщини.

Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки культурної спадщини, ландшафтні об’єкти культурної спадщини, культурний ландшафт, Київ.

АННОТАЦИЯ

Зверяка А. И. Исторический ландшафт Киевских гор и долины р. Днепра как памятник культурного наследия. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 26.00.05 – Музееведение. Памятниковедение. – Центр памятниковедения НАН Украины и Украинского общества охраны памятников истории и культуры. – Киев, 2015.

Диссертация является первым комплексным научным исследованием, в котором рассмотрен исторический ландшафт Киевских гор и долины р. Днепр учитывая памятникоохранный аспект, выявлены его особенности и закономерности развития в историческом контексте, показана роль градостроительных комплексов и архитектурных ансамблей в формировании его планировочной, объемно-пространственной структуры и образных характеристик. В диссертации показана эволюция комплексного подхода охраны культурного наследия, проанализирован украинский и зарубежный опыт по охране и сохранению культурных ландшафтов. Разработаны основные принципы охраны и использования памятника ландшафта «Исторический ландшафт Киевских гор и долины р. Днепр» и предложены основные направления дальнейших исследований по охране ландшафтных памятников Украины.

На основе проведенных исследований разработаны практические рекомендации по совершенствованию выявления, исследования, взятия на государственный учет, сохранению и охране ландшафтных объектов культурного наследия.

Ключевые слова: культурное наследие, памятники культурного наследия, ландшафтные объекты культурного наследия, культурный ландшафт, Киев.

SUMMARY

Zviriaka A.I. Historical Landscape of Kyiv Hills and Dnipro Valley as a Monument of cultural heritage. – Manuscript.

The Dissertation for the Degree of Candidate in Historical Science, specialty 26.00.05 – Museology. Study of Monuments. – Centre of Monuments Research of the National Academy of Science of Ukraine and Ukrainian Society for the Protection of Historical and Cultural Monuments. – Kyiv, 2015.

The dissertation is the first comprehensive study that reveals methodological approaches to the identification, protection and use of landscape sites of cultural heritage as exemplified by historical landscape of Kyiv hills and Dnipro valley.

Landscape heritage sites are considered as an expression of modern integrated approach to the territorial preserving of the historic environment. Landscape as a fundamental principle of historical territories development is not only of historical, cultural and aesthetic value, but represents the historical memory through numerous associative aspects.

The dissertation analyzes the state of scientific research of historical landscape of Kyiv hills and Dnipro valley, reveals the main features, characteristics and common factors of formation and development of historical landscape of Kyiv hills and Dnipro valley, the role of urban complexes and ensembles in the formation of planning, space and spatial pattern of the city and its figurative characteristics, defines the basic principles of protection and use of the landscape monument «Historical landscape of Kyiv hills and Dnipro valley», analyzes the national and international experience in research, protection and use of landscape sites.

The dissertation analyzes the state of scientific research of historical landscape of Kyiv hills and Dnipro valley, reveals the main features, characteristics and common factors of formation and development of historical landscape of Kyiv hills and Dnipro valley, the role of urban complexes and ensembles in the formation of planning, space and spatial pattern of the city and its figurative characteristics, defines the basic principles of protection and use of the landscape monument «Historical landscape of Kyiv hills and Dnipro valley», analyzes the national and international experience in research, protection and use of landscape sites.

The basic principles of protection and use of landscape monument «Historical landscape of Kyiv hills and Dnipro valley» are developed in the thesis. They are as follows.

It was found that Ukrainian experience in research, protection and use of landscape monuments is very limited, so it must be complemented by the study of expertise in the protection of cultural landscapes of foreign countries that apply different legal and methodological tools.

Analyzed international regulations give very full and multifaceted definition of cultural landscapes. An urgent task is the implementation of international experience in the Ukrainian heritage protection legislation and the establishment of appropriate methodological basis for consistent work with such relatively new to national practice type of cultural heritage. The most important methodological problems still unresolved are: differentiation of territories of large area and heterogeneous in nature of environment of cultural heritage landscape; precise and comprehensive definition of the subject of monument protection in general and differentiation at separate heterogeneous sites of the environment; zoning of territories of large area and heterogeneous in nature of environment of cultural heritage landscape with the definition of land use regimes that ensure safe preservation of the subject of monument protection of this type of property.

Primary areas for further research concerning the protection of Ukrainian landscape monuments are proposed in this study: identification, certification and state registration of more than 15 famous landscape sites of cultural heritage throughout the country.

Practical recommendations on detection, research, state registration, preservation and protection of landscape sites of cultural heritage are developed based on the study. This will enable to improve the monument protection laws, regulate the system of methods and measures for the identification, preservation and protection of landscape sites of cultural heritage.

Key words: cultural heritage, monuments of cultural heritage, landscape sites of cultural heritage, cultural landscape, Kyiv.

Похожие работы:

«Мінагрополітики ПЕРЕЛІК ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ПІДПРИЄМСТВ,ЯКІ МОЖУТЬ НАДАВАТИ ПОСЛУГИ У ЗБИРАННІ ЗЕРНОВИХ ТА ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР ВРОЖАЮ 2017 РОКУ ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ (172) Назва технічного засобу Підприємство, ПП, ФОП Відповідальна особа Контактний телефон Оріє...»

«ПЛАН основных физкультурных и спортивных мероприятий, проводимых в Удмуртской Республике, в I квартале 2017 года Январь Мероприятия международного, федерального уровня Дата Наименование мероприятия Проводящая организация 03-13 Первенство ПФО по шахматам среди ветеранов (г...»

«Министерство культуры Ростовской области Областной дом народного творчества Вокальные упражнения и распевки в работе с коллективом народного пения Методические рекомендации для руководителей колл...»

«Положение о I Фестивале Всероссийского физкультурно-спортивного комплекса "Готов к труду и обороне (ГТО) среди трудовых коллективов Кировского района г. СПбОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ I Фестиваль Всероссийского физкультурно-спортивного комплекса "Готов к труду и обороне" среди взрослого населения в 2017 году проводится...»

«США Система сельскохозяйственного страхования в США Программа сельскохозяйственных культур в США предлагает страховое покрытие по каждой отдельной культуре. Покрытие по программе страхования разработано для более чем 100 культур. В США существует большое количество страховых про...»

«РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯАДМИНИСТРАЦИЯ БЫСТРИНСКОГО СЕЛЬСКОГО ПОСЕЛЕНИЯ Иркутская область, Слюдянский район д. Быстрая, ул. Советская, 36ПОСТАНОВЛЕНИЕ От 25.05.2015 г. № 94п Об утверждении Положения об оплате труда работ...»

«ПЛАН ВЫПОЛНЕНИЯ ФИЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОГО КОМПЛЕКСА ГОТОВ К ТРУДУ И ОБОРОНЕ НА МАЙ 2017 г. № Наименование мероприятия Планируемые сроки и место проведения Предварительное время начала Ф.И.О. ответственного Учреждение Население 1 Выполнение но...»

«Федеральное государственное бюджетное учреждение культуры "Государственный музей-заповедник "Петергоф" (ГМЗ Петергоф) Положение о конфликте интересов ГМЗ "Петергоф" № Санкт-ПетербургУТВЕРЖДАЮ Генеральный директор _ Е.Я. Кальницкая Введено в действие приказом ге...»

«ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА Мета: поглибити знання учнів про чуйність і доброту до дорослих і товаришів;формувати моральні уявлення і почуття; збагачувати мову учнів новими словами; розвивати вміння узагальнювати і висловлювати свої думки; вчити жити в суспільстві;сприяти вихованню ба...»

«Безпека руху пішоходів. Види світлофорів. Сигнали регулювальника дорожнього руху. УРОК -ГРАПідготувала: вчитель початкових класів Цесля Ірина Степанівна 2013 Мета: Закріпити правила переходу проїжджої частини дороги у місцях, де наявні світлофори і з...»

«БИБЛИОПАНОРАМАНАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ № 2 / 2012 Издается с июня 2009 года Выходит два раза в год Учредители Министерство культуры Республики Бурятия Национальная библиотека Республики Бурятия В...»







 
2018 www.el.z-pdf.ru - «Библиотека бесплатных материалов - онлайн документы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 2-3 рабочих дней удалим его.