WWW.EL.Z-PDF.RU
БИБЛИОТЕКА  БЕСПЛАТНЫХ  МАТЕРИАЛОВ - Онлайн документы
 


«РОСІЙСЬКІ ЕПІГРАФИ ЯК ЗАСОБИ КОДУВАННЯ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТВОРІВ Здавна в художній літературі існує традиція вводити епіграфи у структуру тексту, причому вони можуть ...»

Н. М. Торчинська

Хмельницький національний університет

РОСІЙСЬКІ ЕПІГРАФИ ЯК ЗАСОБИ КОДУВАННЯ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТВОРІВ

Здавна в художній літературі існує традиція вводити епіграфи у структуру тексту, причому вони можуть стояти на початку як усього твору, так і кожного розділу, налаштовуючи таким чином читача до сприймання змісту, до формулювання попереднього уявлення про твір. За свідченням наукових джерел, до прийому епіграфування письменники почали звертатися з початку XV ст. Першими були Реджомонтано і Фруассар. З часом наявність епіграфа перед текстом ставало ознакою певної манери письма, про що свідчать твори Р. Гріна, Б. Джонсона, Й. В. Гете, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є, Ф. Шіллера, Дж.-Г. Байрона, Г. Гейне, В. Гюго, Ф. Купера, Е. По, В. Скотта і багатьох іншим. Традиція використовувати епіграфи перейшла і в українську (М. Вороний, І. Драч, М. Зеров, О. Ірванець, Л. Костенко, П. Куліш, Леся Українка, У. Самчук, М. Стельмах, М. Хвильовий, В. Шевчук та ін.) та російську (О. Герцен, М. Гоголь, Ф. Достоєвський, М. Лермонтов, М. Некрасов, О. Пушкін, Л. Толстой та ін.) літературу. Зважаючи на тісні культурно-літературні взаємозв’язки між українськими та російськими митцями у ХІХ – ХХ ст., простежується тенденція міжмовного цитування. Так, наприклад, 13 % досліджених нами епіграфів до творів українських авторів становлять слова російських письменників, із-поміж яких 60 % припадає на цитування російського класика О. С. Пушкіна.

Художній текст має свої особливості, які, з одного боку, пояснюються індивідуальністю автора, його спрямованістю на адресата, специфікою кодування інформації і способами досягнення комунікативної мети (сюди й належить введення епіграфа у палітру тексту), а з іншого, – особливостями сприйняття тексту читачем, його тезаурусом, особистісно-оціночною шкалою. Зокрема й метою нашої розвідки стало вивчення особливостей взаємодії епіграфів російських письменників і текстів українських авторів.

Як зауважує І. Г. Тимакова, незважаючи на те що літературні епіграфи є вагомим компонентом будь-якого тексту, інтерпретатори не завжди звертають на них належну увагу. Трактування епіграфічних текстів через призму літературних епіграфів здійснюється здебільшого без з’ясування їхніх функцій, класифікації, що певною мірою звужує межі розуміння окремого художнього твору [3, с. 1]. Тому постійно існує необхідність зрозуміти глибинний зв’язок літературного епіграфа з текстом, що допоможе встановити експліцитно-імпліцитні взаємозв’язки у системі «письменник – автор епіграфа – твір – читач».

Отже, як уже зазначалося вище, найбільш цитованим у структурі української художньої літератури є О. С. Пушкін. Здебільшого його поезію в якості епіграфів використовував П. Куліш, причому робив це досить оригінальним способом: у власних перших поетичних рядках певним чином обігрував пушкінські висловлювання. Так, у поезії «Заворожена криниця» епіграф – Вертоград моей сестры... Пушкин, а сам вірш починається рядками: У сестри моєї тихо / Процвітає сад в ограді…; «Земляцтво» – Тогда какой-то злобний гений / Стал часто навещать меня. А. Пушкин (Мене сей злобний геній навіщає / Усякий раз, як я на Україну…); «Поетові» – Поет, не дорожи любовию народной. Пушкин (Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти, / Ні на письменницьку огуду за пісні, / І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти: Дзвони собі, співай в святій самотині) [4]. Таке використання епіграфів можна назвати умовно анафоричним, оскільки вони повторюються в поезіях у дещо трансформованому вигляді. Слова О. С. Пушкіна автор також поклав в основу «Слов’янської оди» (відгук на панславістичне гуканнє по Європі архістратіга Скобелева): Славянские ручьи сольются в русском море, / Оно ль иссякнет – вот вопрос! А. С. Пушкин [4].

Як бачимо, епіграф та авторський текст перебувають у ситуації взаємопідсилення, завдяки епіграфу письменник спрямовує читача на осягнення глибинної сутності твору.

На відповідне сприйняття твору «Захар Беркут» як історичного налаштовує читачів І. Франко епіграфом Дела давно минувших дней, Преданья старины глубокой... А. С. Пушкин [4].

Елементи ностальгії притаманні ще одному епіграфу, який передає зміст поезії М. Зерова «Мої серпневі дні і безголосі ночі!»: …Вновь я посетил тот уголок земли… А. Пушкин [4].

Що стосується структурного обсягу цитованих елементів О. С. Пушкіна, то автори здебільшого віддають перевагу лише одному рядочку, з якого починаються вірші російського класика.

Цитація інших авторів становить по 10 %. І. Драч за епіграфи брав твори філософського спрямування, яким притаманні подвійність змісту, відсутність розповіді, ліризм. Так, «Лебединий етюд» починається словами основоположника російського символізму В. Брюсова: Ты белых лебедей кормила, / Откинув тяжесть черных кос… [4], а заголовок поезії «Сльоза Пікассо» мотивований епіграфом Є. Винокурова: Мир разложил на части Пикассо. / Слеза стекает. / Разложи! Попробуй! [4].

П. Куліш, крім О. Пушкіна, цитував й інших авторів, наприклад, І. С. Нікітіна: Спокойно небо голубое. Никитин («Степ опівдні»)

Окремо слід згадати поетичний доробок Т. Г. Шевченка у взаємозв’язку з російськими літературними епіграфами. Віршам поета, як зазначає О. Куцевол, яка детально вивчила джерельну основу, структуру й значення епіграфів у творчості українського митця, передували рядки О. Грибоєдова, О. Пушкіна, В. Капніста і навіть двовірш-епіграма давнього знайомого Т. Г. Шевченка, астраханського рибопромисловця О.Сапожникова [2].

Відгомін сучасної епохи та певні переконання представників «Бу-Ба-Бу» простежуються у способі передачі епіграфа, взятого О. Ірванцем до своєї трилогії «Пісні східних слов’ян», зокрема до третьої частини «Російська пісня». Автор у транслітерованому вигляді подав слова Ф. Тютчева: «Умом Расію нє панять…» [1, с. 236]., що може свідчити про небажання О. Ірванця писати і розмовляти російською мовою, але для створення відповідного колориту вірша, налаштування читача на сприйняття тексту він використав саме такий підхід до цитування.

Отже, історично українська культура була тісно переплетена з російською, що й знайшло свій відбиток і в джерелах цитування. Проте протягом ХІХ – ХХ ст. українські митці по-різному підходили до використання епіграфів російських авторів та їх трансформації. Якщо в період стабільних політичних стосунків із сусіднім народом цитування класиків російської літератури було продуктивним, то сьогодні ця тенденція вже не простежується. Оскільки в епіграфах яскраво простежується особистість автора, чиє висловлювання стало епіграфом, то для українського автора і читача таки постать О. С. Пушкіна завжди була вагомою, що й підтверджується частотністю використання пушкінських віршів у якості епіграфів.

Список використаної літератури

1. «Бу-ба-бу» (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак) : Вибрані твори  поезія, проза, есеїстка. – Львів : ЛА «Піраміда», 2008. – 392 с.

2. Куцевол О. Шевченківська енциклопедія / О. Куцевол. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://shevchcycl.kiev.ua/statt-pro-lteraturnu-ta-malyarsku-tvorchst/90-epigraf.html

3. Тимакова И. Г. Функционирование эпиграфов в немецкоязычном тексте : автореф. … канд. филол. наук : 10.02.04 – германские языки / И. Г. Тимакова. – М., 2006. – 20 с.

4. Український центр – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrcenter.com

Похожие работы:

«Абрамова Д.А., Толубаева М.Н. (г. Ульяновск)ВЛИЯНИЕ СМИ НА ДУХОВНУЮ ЖИЗНЬСОВРЕМЕННОГО РОССИЙСКОГО ОБЩЕСТВА Адрес для обсуждения доклада: http://vk.com/topic-78986453_30922725 Актуальность темы обусловлена возрастающими возможностями СМИ влиять на сознание масс. Цель...»

«-215265-130810 5 класс. Рабочая программа курса внеурочной деятельности основного общего образования Основы духовно – нравственной культуры народов России –" Как прекрасен этот мир". Результаты освоения курсов внеурочной деятельности. Личностные, метапредметные и предметные результаты освоен...»

«Платеж Получатель: ООО Семейный центр “Оранжевый мир”   КПП: 773601001        ИНН: 7705792125    Код ОКАТО:         P/сч.: 40702810700000011547   в: АО “Райффайзенбанк” БИК: 044525700   К/сч.: 30101810200000000700 Назначение платеж...»

«Российский государственный университет нефти и газа имени И. М. Губкина Соответствие компетенций подготовки бакалавров по направлению Технологические машины и оборудование наименование направления "УТВЕРЖДАЮ" Проректор по учебной работе Кошелев...»

«Одобрены на заседании Координационной комиссии Министерства спорта Российской Федерации по введению и реализации Всероссийского физкультурно-спортивного комплекса "Готов к труду и обороне" (ГТО) протоколом № 1 от 23.07.2014 пун...»

«Первый Всероссийский конкурс-фестиваль "Краски Музыки" в рамках проекта "Art Forum" 15-25 апреля 2017г. 2-4 июня 2017г. Место проведения: МГДМШ №1 им.С.С.ПрокофьеваАдрес: г.Москва Токмаков пер.д.8Номинации: Духовые инструменты Народные инс...»

«Документ предоставлен КонсультантПлюс Введен в действие Постановлением Государственного комитета СССР по стандартам от 9 июня 1982 г. N 2331МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТСЕМЕНА СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ КУЛЬТУРМЕТОДЫ ОПРЕДЕ...»

«Сценарий праздника "Рождественские колядки". Подготовила: музыкальный руководитель МБДОУ ДСКВ №22 г.Ейска Данилова Елена Александровна.Цели:-Поддерживать интерес детей к истокам русской национальной культуры;-Про...»

«религиозных культур и светской этики" и "Основы духовно-нравственных культур народов России". Курс "Основы религиозных культур и светской этики" (ОРКСЭ) входит в состав учебных предметов, обязательных при реализации основной обр...»







 
2018 www.el.z-pdf.ru - «Библиотека бесплатных материалов - онлайн документы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 2-3 рабочих дней удалим его.