WWW.EL.Z-PDF.RU
БИБЛИОТЕКА  БЕСПЛАТНЫХ  МАТЕРИАЛОВ - Онлайн документы
 


«Сучасна молодь вступає в життя в епоху бурхливого розвитку не тільки науки й техніки, а й негативних наслідків та демографічної революції. Зростання забруднень атмосфери, ...»

ОАЗИС ПІВДЕННОГО СТЕПУ

Сучасна молодь вступає в життя в епоху бурхливого розвитку не тільки науки й техніки, а й негативних наслідків та демографічної революції. Зростання забруднень атмосфери, гідросфери, накопичення величезних обсягів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку глобальної екологічної кризи.

Людству загрожує загибель у найближчі десятиліття, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей. Людству потрібна нова філософія життя, висока екологічна культура й свідомість. Настав час керуватися в наших діях правилами екологічного гуманізму. Основна його ідея – людина є лише часткою природи й Космосу, із законами й силами яких вона повинна рахуватись. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не царем природи, а її невіддільною часткою. Хотілося б, щоб молоді люди, яким відкрило свої двері ХХІ століття, пам’ятали слова добивати те, що належить нашим дітям. Важливий вибір стоїть зараз перед кожним із нас, яку професію обрати після закінчення школи. Перебираючи всі нюанси, дуже хочеться бути потрібною своїй державі. На думку сучасних вчених значних результатів в збереженні багатств природи можна досягти лише об’єднаними зусиллями спеціалістів різних областей знання. Як відомо з історії, в залежності від рівня розвитку суспільства, його потреб і проблем з часом мали місце періодичні зміни наук – лідерів. Якщо в ХVІ – ХVІІІ столітті лідером була механіка, у ХІХ – фізика, у ХХ – хімія та ядерна економіка, то на сучасному етапі лідером стає екологія, яка перетворилася з суто біологічної дисципліни в науку про стратегію та тактику виживання людства. А так хочеться не виживати, а жити і насолоджуватись красою матінки – природи, дихати чистим повітрям, пити чисту та прозору воду.

Мета мого дослідження - визначити естетичне значення парків для сучасної людини; вивчити історію створення парку імені 60 - річчя Жовтня села Хрещенівки; провести екологічне дослідження: кисневоутворювальна здатність дерев сільського парку та вплив паркового насадження на зниження рівня шуму.

Основні завдання – вивчити та проаналізувати літературу про значення садово – паркового мистецтва для культурного розвитку і відпочинку громадян; проаналізувати природно – заповідний фонд Херсонської області; зібрати матеріал та спогади очевидців про історію створення парку; визначити його місце в естетичному, екологічному та патріотичному вихованні односельців. Визначити різноманітність рослин та їх вплив на стан природного середовище села.

Об’єкт дослідження – парк культури та відпочинку села Хрещенівка Нововоронцовського району Херсонської області.

Предмет дослідження – рослинний світ сільського парку.

Методи дослідження :

Методи збору первинної інформації (опис території дослідження; робота з архівними та музейними матеріалами; Інтернет - пошук, пошук картосхем у землевпорядника; вивчення наукової літератури з даного питання, збір фотодокументів).

Метод обробки наукової інформації (історичний метод з метою відтворення основних етапів створення парку; метод порівняння та системного аналізу, математичні підрахунки).

Екологічний метод дослідження стану навколишнього середовища.

Наукову новизну роботи становить її краєзнавчий аспект.

Дана робота сприяє розвиткові інтересу до питань навколишнього середовища; підводить до думки про те, що збереження природи, а по суті й самого людства, передбачає участь у цьому процесі не тільки органів влади, різних організацій, фондів, а й громадськості.

Фактично кожна людина може сприяти сталому розвитку суспільства, побудувавши свої взаємини з навколишнім світом таким чином, щоб не заподіяти йому непоправної шкоди. Наша поведінка у повсякденному житті – це те, що реально допоможе запобігти глобальній екологічній кризі на планеті. Матеріали роботи можуть бути використаними на уроках природознавства, біології, географії та краєзнавства; заняттях екологічних клубів, гуртків; при підготовці до змагань з краєзнавства; поповнити електронний « Атлас Нововоронцовщини». Всі підрахунки, фотознімки було зроблені мною особисто. Деякі фотографії приймали участь в обласному конкурсі «Моя мала батьківщина» і відзначені дипломом.

НЕЗВИЧАЙНА КРАСА ЗВИЧАЙНОГО СІЛЬСЬКОГО ПАРКУ

Для жителів сіл Хрещенівської сільської ради Парк імені 60 річчя Жовтня, що розташований на території села – один з мальовничих куточків України. Нам поталанило, бо ж на цій землі працювали наші предки. Часто приїздять друзі та знайомі і говорять, що аура у нашому чарівному куточку просто чудова. Та інакше і не могло бути, адже над його створенням так сумлінно працювали люди, які вклали свою любов і душу в кожний сантиметр рідної землі. Я не боюсь таких гучних слів, як «оазис південного степу», тому що наш парк дійсно таким і є. Саме тут зростало моє «родове дерево», пускаючи свої корені глибоко в землю. Це важка праця сотень людей, які створювали цей райський куточок. Якщо людина почувається потрібною і розуміє, для чого і для кого вона живе, вона буде жити довго, а може й вічно. Бо як чудово, коли тебе пам’ятають і цінують твоє надбання. Мабуть тому мені так легко тут жити, бо якщо людина любить свою малу Батьківщину, вона має право на майбутнє.

Коротка історія створення парку

Саме для того вирішили жителі мого рідного села виростити парк, щоб квітнув він на радість дітям і правнукам. Розташований парк при в'їзді в село, площа парку 8 га. Закладений парк в 1958 - 60 роках при голові колгоспу Дроб'язко Ф.Ф, генеральний план розроблений Головком Іваном Івановичем. До творчої групи входили Ремезовський Харитон Є, Бережний Василь Терентійович, Скільсара Євдокія Василівна. Іван Іванович Головко, колишній військовий, виконав проект парку, керував його плануванням. Розбивали цей унікальний куточок всім селом. Старанно викреслювали трикутники, алеї. Цікавим є той факт, що дерева висаджували не просто так, а у вигляді надпису УРСР ( Українська Радянська Соціалістична республіка). У 1961 році в парку відбулося перезахоронення полеглих бійців під час визволення сіл Петрівки, Ленінське, Хрещенівка. Було встановлено пам'ятник загиблим воїнам, викладені були стели з цегли (додаток 5). А у 1963році – розбиті клумби і більш ретельно сплановано його естетичне оформленн.

Всі жителі села доглядали молоді сажанці. За кожним подвір’ям була закріплена ділянка парку. У 1977 році з ініціативи голови колгоспу Фузова Миколи Федоровича, справжнього патріота свого села, була проведена генеральна реконструкція парку. Створено меморіальний комплекс – збудовано монумент Вічного вогню із зображенням руки, яка тримає факел з вогнем, а також плити з іменами загиблих воїнів – визволителів села ( додаток 6). Вздовж алеї Слави встановлено меморіальні дошки з іменами солдатів, які пішли на фронт із нашого села та не повернулись. Як знак подяки, біля кожного посаджено ялину. І всі ці роки природними вартовими ростуть ці красуні, охороняючи вічний спокій полеглих воїнів.

В цьому ж році парку було присвоєно ім’я 60- річчя Великого Жовтня. Директором було призначено Торського Миколу Юрійовича – він був і агрономом, і завідуючим. Це була людина по-справжньому закохана у свою справу, яка присвятила сільському парку своє життя. Одного разу він став жертвою нападу оленя, які вільно ходили по території зоопарку. Працівниці Чешун Ганна Д, Горб Марія Харитонівна, Мазурик Людмила П., Піташевська Єва М. доклали багато зусиль по догляду за клумбами та трикутниками парку. В травні яскраво розквітали сотні кущів тюльпанів, нарцисів, а найкрасивіші кущі троянд росли біля входу в парк. Було завезено із західної України та Карпат близько 80 видів дерев і кущів. Серед них: ялина срібна, ялина європейська, голуба ялина, туя, береза біла, пірамідальна тополя, срібляста тополя, акація біла, акація жовта, клен, в’яз, ясен, черемха, рябина звичайна, рябина мучниста, липа, верба, каштан та ще багато різних видів дерев. Гарно доповнювали композицію кущі: барбарис, смородина, дика айва, дикий виноград,самшит та інші види як диких, так і декоративних кущів. Декілька видів бузку – блакитна та фіолетова стали не тільки справжньою окрасою, а й створювали романтичні місця. Так, улюбленою алеєю була бузкова арка, яка крім чудового запаху повітря, мелодійного співу пташок мала потаємні місця, на яких збиралась молодь і називалась вона алеєю Закоханих.

Створено штучне озеро, серед якого на мальовничому острівцю знаходились будиночки для лебедів, плавали сірі та білі качки, гуси, бігали карликові кури, куріпки, фазани та величаві павичі. Були прокладені труби для подачі води та її стоку. По металевому містку легко потрапити на цю казкову оглядову площадку. Над водою низько схилились гнучкі верби, закликаючи подивитись у прозоре скло, під яким плавали зграйки риби. В центрі паркового ансамблю було побудовано чудовий фонтан, до якого сходились основні алеї. Десятки водних струмків переливались райдугою, освітлюючись різнокольоровими яскравими ліхтарями.

Біля входу в парк було встановлено комплекс дерев'яних фігур – українських музик та героїв різних казок, зроблено імітацію колодязя. Поставлено 80 ажурних лав. На центральних алеях парку встановлені ліхтарі. Поруч з парком створено спорткомплекс та каруселі.

У 1977 – 1988 рр. на території парку створено живий куточок – невеликий зоопарк, де жили різні види степових тварин та представників фауни, завезені з різних куточків світу: пара мавп Яшка і Машка; папуги різних видів; павичі з величезними кольоровими хвостами; величезні олені вільно пересувались по території парку; велетенські дикі кабани у міцних металевих загорожах; в озері плавали зграї диких качок, лебедів, морські свинки. Парк та зоокуточок відвідала велика кількість відпочиваючих та туристів району, області та усього Радянського Союзу. Туристи з Канади та Америки проводили пікнік на острові посеред озера, а навколо плавали лебеді, вільно ходили олені. Люди всіх вікових категорій могли знайти для себе певний вид розваг, батьки вели за руки своїх дітей та з гордістю пишались своїм унікальним штучним ландшафтом. На території парку культури та відпочинку проводились сільські свята: Перше Травня, День Перемоги, день Молоді, Обжинки, день Колгоспника. Тут відпочивали учні на перервах та в групі продовженого дня, проводили екскурсії та екологічні спостереження, команда туристів готувалась до районних та обласних змагань з техніки туризму та орієнтування. Ще одна важлива роль нашого парку – він як щит захищає будівлю школи та будинку культури від степової негоди. Десятки дерев, які одночасно висаджувались і біля школи створюють мальовничий пейзаж при в’їзді до села.

У 1983 році Хрещенівський парк відпочинку включений до природно – заповідного фонду Херсонської області.

На сьогодні, на жаль, парк має не зовсім такий вигляд. Не має ні озера, ні зоопарку, ні карусель. А ось дерева, як мовчазні свідки того, що відбувається, гордо стоять на варті миру та спокою.

«Зелений меморіал»

По різному увічнюють на нашій землі пам'ять про подвиги живих та загиблих воїнів Великої Вітчизняної війни. У березні 1944 року село Хрещенівка було визволено від німецько – фашистських загарбників військами 230-ої та 301-ої стрілецьких дивізій 9 стрілецького корпусу 5-ої ударної армії 2-ого Українського фронту. В боях за визволення села загинуло 230 радянських воїнів, похованих в трьох братніх могилах у центрі села.

У 1967 році рішенням Хрещенівської сільської ради на могилах було встановлено пам’ятник, виготовлений Запорізькими художньо – виробничими майстернями та місцевими будівельниками.

У 1941–45 роках на фронтах Великої Вітчизняної війни боролися з фашистами 152 односельці, 35 – нагороджено орденами і медалями, а 80 чоловік загинули, захищаючи Батьківщину. Майже кожний другий додому не повернувся. Залишився на кривавих дорогах війни. В їхню честь в сільському парку посадили алею. Маленькі блакитні ялиночки біля кожного з восьми десятка мармурових обелісків. На них – прізвища, імена, по – батькові. Та дві дати. Перші різні, а другі – обмежені 1941-45 роками. Народився, загинув.

А у 1977 році на честь загиблих односельців було встановлено пам’ятник, виготовлений Криворізькими художньо – виробничими майстернями. Пам’ятник складається із трьох братніх могил, скульптури радянського воїна, встановленого на постаменті, меморіальних плит і пристрою для вічного вогню.

На братніх могилах – надгробки, що складаються з трьох плит з надписами. Пристрій для вічного вогню споруджено у вигляді кисті руки, що тримає факел. Плити виготовлені із червоного та сірого полірованого граніту. По обидва боки встановлено 8 меморіальних плит з прізвищами 230 загиблих воїнів – визволителів. Вздовж алеї, що веде до братніх могил, встановлено 80 меморіальних плит з прізвищами воїнів – односельців. Плити виготовлені із бетону та мармурової крошки. В кінці алеї встановлено на повний зріст скульптуру радянського воїна у плащ – наметі з автоматом у правій руці і каскою у лівій. Скульптура із бетону, пофарбована. Постамент з цегли, облицьований бетоном і мармуровою кришкою. Та найкращим увіковіченням є зелений острів серед степу – сільський парк.

Про нього було знято кольоровий документальний фільм за сценарієм В. Якименка, члена Спілки журналістів України та кінооператора Євгенія Ляшенка. Поет Олег Машицкий висловив своє захоплення парком у вірші «Зелений меморіал»:

« Крестьянские белые хаты

Весенние мирные сны…

А в памяти сердца солдаты,

Что к нам не вернулись с войны…

Их чтут, воздавая им почести,

Их помнят и этих, и тех.

Я знаю село, на Херсонщине,

Где чтут удивительней всех…

Там людям колхоза отважного

Та мысль святая пришла –

Всех павших вернуть до единогоНа землю родного села.

У памяти нет многословия

И вечная скорбь – не момент

Крещеновцы вместо надгробия

Создали живой монумент.

Печальные трубы умолкли

А реквием в душах людей

Погибшему каждому – елка

И имя солдата на ней…

Придут ветераны, я знаю,

Живые солдаты придут

К тем елкам девятого мая

Погибшим цветы принесут.

Про хрещенівські ялинки поет Марк Боянжу написав такі слова:

В скорби великой,

В безмерной печали

Мы не напрасно,

Солдаты, вас ждали.

Ждали всей памятью,

Ждали всей болью,

Всею надеждой…

И встав из земли,

С бранного поля

На отчее поле

Вы наконец- то, родные, пришли…

Мирное поле над вами в зените,

Вы, как в наградах, лучах золотых.

Счастья и мира на страже стоите

В вечно-зеленых мундирах своих.

Проходив час. Росли ялинки. Під ними поруч з обелісками рідні залишали квіти, приходили сюди і в свята і в будні. Алея стала святим місцем в селі. Тут зустрічались воїни - ветерани. Звідси юнаків проводжали на службу в Збройні сили України. Жителі села з гордістю, любов’ю та подякою говорять про алею пам’яті, про ялинки та обеліски, суворих,красивих, нескінченно дорогих, нагадуючи про загиблих і про те, що головне в житті – берегти мир, берегти єдине для кожного життя, намагатись зробити його щасливим та ніколи не забувати про тих, хто відвоював мир.

Трохи пізніше була розбита Алея трудової слави – на меморіальні дошки занесенні імена найкращих трудівників колгоспу. Серед яких: перший голова колгоспу Мамалига М.Е. (нар. 1898 р.), голова колгоспу «Маяк» Фузов Микола Федорович (нар.1929 р.), Герой Соціалістичної праці, комбайнер Топчій Микола Антонович, доярка Заєць Марія Миколаївни (нар.1938р.), механізатор Горб Микола Олексійович (нар. 1940 р.), механізатор Сорочинський Олександр Сергійович ( нар. 1919 р.), доярка Міщенко Галина Іллівна (нар. 1929 р.) та багато інших робітників одного з найбагатших колгоспів району. Вразило мене й те, що місце знайшлося для представників різних професій від бухгалтера до свинарки, головним критерієм були досягнення у щоденній праці. Людину шанували ще за її життя, а не як прийнято сьогодні, тоді коли вона покидає цей світ.

ЕКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Людина живе, в основному підсумку, за рахунок зелених рослин – головних виробників органічної речовини. Рослини – один з найважливіших елементів системи життєдіяльності людини. Доля зелених рослин – це доля людства і усього живого на планеті. Збереження навколишнього середовища, а по суті і самого людства, реалізація ідей сталого розвитку передбачає участь у цьому процесі не тільки органів влади, різних організацій, фондів та інших структур, а й громадськості. Фактично кожна людина може сприяти сталому розвитку суспільства й природи, побудувавши свої взаємини з навколишнім світом таким чином, щоб не заподіяти йому непоправної шкоди з огляду не тільки дня сьогоднішнього, але й завтрашнього. Наша поведінка і на природі, і в побуті, небайдуже ставлення до проблем навколишнього середовища - це те, що реально допоможе запобігти глобальній екологічній кризі на планеті. «Здоров’я» природи залежить не тільки від кислотних опадів, викидів підприємств, знищення лісів, використання пестицидів, а й від повсякденних вчинків кожного із нас. Якщо людини усвідомлює вірність думки « мислити глобально – діяти локально», докладе зусиль щодо охорони навколишнього середовища, то побачимо, що від вчинків кожного залежить благополуччя всіх.

Кисневоутворювальна здатність дерев сільського парку

Повітря – природне середовище, без якого людина існувати не може. Його хімічний склад відіграє важливу роль в життєдіяльності людського організму. За 1 хвилину людина вдихає 9- 10 літрів повітря, що складається з кисню ( О2) – 20,94%, вуглекислого газу ( СО2) – 0,03%, азоту (N) та інертних газів (аргону, неону) – 79,3%. Склад повітря, яке видихає людина інший : кисню (О2) -16,3%, вуглекислого газу (СО2) – 4 %, азоту (N) - 79,7%. У середньому людина робить за своє життя близько півмільярда дихальних рухів. Легені здатні перепустити приблизно 250 000 м3 повітря, а разом з ним і шкідливі речовини, які в ньому затримуються. Отже якість повітря – це найважливіший індикатор стану навколишнього середовища. Дійсно, коли хочуть підкреслити гостру необхідність в чомусь, то говорять: « Потрібний, як повітря».

Вивчаючи історію сільського парку, я поставила перед собою завдання визначити скільки кисню виробляє «хрещенівський оазис» та яке значення він має для жителів села. Використавши матеріали екологічної експедиції комплексної оцінки навколишнього середовища («Краєзнавство. Географія. Туризм» № 6-7 ( 491-492), лютий 2007року) провела математичні підрахунки. На Україні сьогодні понад 1,5 видів рослин серед них більше 300 видів дерев та кущів. Підраховано, що для нормального життя в непромислових містах та селищах на кожного жителя потрібно мати 12 – 15 м2 зелених насаджень. Один гектар різновікових дерев за сонячний день поглинає до 280 кг вуглекислого газу, виділяє при цьому 220 кг кисню, зменшує шум в 2 – 3 рази, затримує від 30 до 70 тон пилу.

Мета: Звернути увагу на екологічну проблему сьогодення, необхідність збереження зелених насаджень для району, села, селища. Навчитись визначати скільки кисню виділяють дерева парку та для скількох людей його вистачить для дихання.

Місце проведення: сільський парк культури та відпочинку

Обладнання: кравецький метр, таблиця визначення кількості листків на дереві.

Хід роботи

Рухаючись маршрутом екскурсії робиться зупинка там, де є листяні дерева із широкою кроною. Вони будуть використані як об’єкт для демонстрації того, що буйна рослинність важливий індикатор стану навколишнього середовища. Можна запропонувати учням висловити думки з приводу того, для чого живим організмам так важлива багата рослинність.

Що більше рослинності, то більше:

Виробляється кисню;

Пом’якшується клімат;

Фільтрується повітря;

Багатшими стають ґрунти ; спостерігається звуко - і шумо ізоляційний ефект.

Інструкція виконання роботи:

Вибираємо п’ять листяних дерев, розташованих близько один від одного.

На висоті приблизно 1,3 м від землі визначаємо окружність їхніх стовбурів за допомогою кравецького метра й отриману величину ділимо на 3,14.

Використовуючи таблицю, підраховуємо приблизну кількість листків на одному дереві.

Діаметр дерева, см Приблизна кількість листків на одному дереві

25 - 40 25 000

40 - 50 50 000

50 - 65 75 000

65 - 75 100 000

Понад 75 125 000

4.Виначаємо кількість листків на 5 – ти деревах.

5. Визначаємо кількість листків на «середньому» дереві, розділивши їхню загальну кількість на 5.

6. Обчислюємо загальну масу кисню (у грамах), вироблену за добу «середнім» деревом, помноживши загальну кількість листків на ньому на 0,015 ( з розрахунку, що один листок виробляє 0,015 г кисню).

7. Визначити скільки таких дерев знадобиться, щоб забезпечити добову норму кисню для учнів певного класу, беручи до уваги той факт, що потреба однієї людини становить приблизно 440 г кисню на добу.

8. Обробка результатів дослідження

За одну добу сільський парк площа зелених насаджень якого становить 6,7 га :

поглинає СО2 ( вуглекислий газ) – 6,7га х 280 кг = 1876 кг.

виробляє О2 ( кисню) – 6,7га х 220 кг = 1474 кг.

затримує пилу – 469 тон.

При потребі 440 г на одну добу для 1 людини маємо такі результати:

1474000г / 440 г = 3350 чоловік.

Дізнавшись у сільській раді, що кількість жителів сіл Хрещенівської сільської ради становить 1040 чоловік можна зробити висновок що кисню, який виробляється сільським парком достатньо було б для 3-х Хрещенівських сільських рад.

Вплив паркового насадження на зниження рівня шуму

Людина завжди перебуває в оточенні різноманітних звуків. Вона зробила їх своїми помічниками, прижилася у світі музики і мови. Минали століття й з’являлися все нові і нові джерела шуму, зростав їхній вплив. «Приборкання» шуму – одна з найгостріших проблем сучасності. Тривалий шум високих тонів призводить до пригнічення. Помічено, що шуми природного походження – серед яких шелест листя, шум дощу – сприятливо впливають на організм людини, заспокоюють, розслаблюють. А от виробничий шум втомлює, «тисне», не дає зосередитись. Вплив шуму на людину набуває великого значення, тому що вуха, на відміну від очей, не можуть час від часу відключатись від впливу зовнішнього світу. Дослідження показали, що високий звуковий фон знижує продуктивність фізичної праці на 30%, а розумової на 60%. Порушується серцева діяльність, дихання, кровопостачання, шлунково – кишечна активність. Можна також передати вплив шуму на людину таким ланцюжком негативних впливів: труднощі спілкування – слабка зосередженість – дратівливість – порушення сну – зниження функціональної діяльності – сварки, конфлікти в родині й на роботі – нервові розлади – психічні захворювання. Шумове навантаження може призвести й до органічних порушень і втрати слуху.

Рівень звуку (шуму) вимірюється в децибелах (dБ). Найтихіший звук, що може розрізнити вухо, приблизно 4 dБ, а найгучніший, котрий воно здатне витримати, - не набагато більше – 150 dБ. Територію, на якій рівень шуму становить менше 55 dБ, вважають за цим показником цілком комфортною. Є декілька варіантів вирішення проблеми шумового забруднення населених пунктів. Серед них на першому місці озеленення. Далі ідуть прокладання об’їзних доріг, поліпшення покриття автошляхів, установка протишумових екранів, впровадження нових технологій, що зменшують шумовий вплив.

Для нашого села саме сільський парк допомагає у вирішенні цього питання, а всі інші – просто не реально в такий складний для села час. Зелені насадження регулюють шумовий фон населених пунктів. Так листяні породи поглинають понад 25% звукової енергії, а також відбивають і розсіюють більшу її частину. Активно поглинають шум і хвойні дерева.

Прогулянки алеями заворожують своєю тишею, заспокоюють нервову систему, насичують організм дефіцитним, в наш час, чистим повітрям. Можливо саме тому, навіть, такі складні епідемії грипу у нашій школі, яка знаходиться під захистом цих зелених велетнів проходить легше.

Такі види дослідження стану навколишнього середовища можна провести під час екологічної стежини. Щоб визначити важливість збереження деревних ресурсів можна запропонувати учням визначити, скільки дерев (м3 деревини, або яку площу лісу в га) можна зберегти, якщо родина (з 4 осіб) заощадить на місяць по одному учнівському зошиту.

При цьому треба спиратись на такі дані:

Один зошит важить 40 г;

З одного дорослого дерева виробляють 60 кг паперу;

Для виробництва 1 т паперу й картону потрібно 4,5 м3 деревини, що становить 16 -17 дорослих дерев;

На 1 га лісу виростає в середньому близько 500 дорослих дерев;

ВИСНОВКИ

Безмежна краса матінки - природи ніколи не вичерпається. Хіба можна знищити ці безкраї поля, які століттями обробляють люди, вічнозелені ліси, що є притулком для наших менших братів, кришталеві води, які є дорожче золота. Інколи уявляєш себе стрункою берізкою чи ластівкою, що купається в променях вранішнього сонця. Думаєш, як живеться тій пташині серед безмежних просторів, серед небезпек, які на неї чатують. Розумієш, що вся ця природа наче єдина криниця, яка щоразу набирається сил. Не маючи жалю, цю криницю знищують, закидають камінням, дозволяють бур'янам закривати сонечко, без якого неможливо прожити, забруднювати водицю та найголовніше змушують забути про існування природи. Але як би там ці «діячі» не намагалися, якої б праці не докладали, для того, щоб знищити цей безцінний скарб, їм не вдасться зробити, тому що люди пам'ятають, що таке краса, що таке природа. Складають навіть вірші та пісні про неї. Я щаслива, що пізнала навколишній світ. Побачила щось надзвичайне, прекрасне. Воно є таке чудове, веселе, що осліплює своєю усмішкою всю природу. Бачити і слухати може лише той, хто любить і оберігає природу.

В свої роботі я проаналізувала літературу про значення паркового мистецтва для культурного розвитку людини; розшукала статистичні дані про природно – заповідний фонд Херсонської області та впевнилась, що в списки об’єктів внесений і наш парк ; зібрала матеріали та спогади очевидців про історію створення об'єкту, про людей, які створили проект та заклали цей дивовижний оазис у сухому південному степу; намагалась визначити його місце патріотичному вихованні ; провела аналіз видового складу рослинності, дослідила їх різноманітність (додаток 15); порахувала їх вплив на стан природного середовище села.

Пам'ятайте, що охорона навколишнього середовища, бере свій початок від порогу нашого будинку з нашим гніздечком, а не зламаним деревцем. Знайте, що багато цікавого можна дізнатись, не руйнуючи гнізд, навчитись непомітно спостерігати за життям пташок, тварин. У природі все тісно пов'язане між собою. І людина, яка сама є часточкою природи, дуже з'єднана з нею. Ми змушені навчитися жити в мирі і злагоді з її величністю – природою.

ЛІТЕРАТУРА

Білявський Г.О.Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник.- К.: Либідь, 1995. - 288с.

Географія Херсонщини: Навчальний посібник /Пилипенко І.О.( керівник), Мальчикова Д.С.,Руденко М.М., Грачова О.М.- Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2007. - 221с.

Гурепко М. Знайомтесь – Нововоронцовці.Херсон -2008.- 267 с.

Данилевич Н. Російський барон.- М.: Мистецтво.- 2000.- 405.

Екологічна експедиція. Комплексна оцінка стану навколишнього середовища // Краєзнавство. Географія. Туризм № 6-7 ( 491-492), лютий 2007.- с31.

Козак М., Байда І.Одисея по парку « Софиевка»: Путеводитель. – Киев: ООО « Клякса», 2002. - 48с.

Краю рідний, в серці озовись ! // Ленінський шлях. - 1991. - № 38.

Матеріали пошукових та науково – дослідницьких робіт учнів Хрещенівської ЗОШ

Національні природні парки як еталони українського ландшафту // Краєзнавство. Географія. Туризм № 43 ( 624), листопад 2009.- с3.

Пилипенко І.О.Мальчикова Д.С. Методи суспільно – географічних досліджень ( на матеріалах Херсонської області): Навчальний посібник.- Херсон.- ПП Вишемирський В.С.- 2007.-112 с.

Село Хрещенівка,сквер // Ленінський шлях. - 1990. - № 28.

Тимков О. Воронцовка – єврейське містечко // Вісті.- 2007.- № 27,28.Херсонська область. Географічний атлас ( ред. Погурельська Т.В.).- К.: Мапа.- 2005.-12 с.

Так они жили.Такими они были. // Вірність.-1999.-№1,2 ( 43-44).

http://ru.wikipedia.org/wikihttp://www.investor. ks. ua. rayon.

Хрестоматія з географії України: Посібник для вчителя/ упоряд.П.О.Масляк, - П.Г.Шищенко, К : Генеза,1994,- 448 с.

ДОДАТОК

Природні заповідники, заказники та парки Херсонської області

№ на карті Назва території або об’єкта природно-заповідного фонду Категорія Площа, га Рік створення

БІОСФЕРНІ ЗАПОВІДНИКИ

1 Асканія - Нова ім.Ф.Е. Фальц - Фейна33307.600 1985

2 Чорноморський 86388.0 1985

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК

3 Азово-Сиваський52154.0 1993

ЗАКАЗНИКИ

4 Саги Ландшафтний 500.0 1977

5 ДжарилгацькийБотанічний 300.0 1974

6 БакайськийЛісовий 420.0 1974

7 Березові колкиЛісовий 1312.0 1974

8 ЯгорлицькийОрнітологічний 30300.0 1974

9 Станіславський Ландшафтний 659.0 2002

10 ОлександрівськийЛандшафтний 996.0 2002

11 Інгулецький лиман Ботанічний 50.0 1983

12 Хрестова сага Ботанічний 30.0 1983

13 ШабиБотанічний 20.0 1983

14 АсканійськийЗагальнозоологічний17746.0 1983

15 Бакайський жолоб Загальнозоологічний1680.0 1978

16 Інгулець Ландшафтний 937.0 1978

17 Корсунський Загальнозоологічний3357.0 1978

18 Широка Балка Ботанічний 116.0 1998

19 СофіївськийБотанічний 194.0 1998

20 ДомузлаОрнітологічний 1411.90 20

21 Каїрська балка Ландшафтний 664.90 2001

ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ

22 Дуб черешчатий до 120 р. Ботанічна 0.00 1964

23 Дуб на Інтенсивці віком 150 р. Ботанічна 0.00 1970

24 Віковий в'яз до 100 р. Ботанічна 0.00 1972

25 Віковий дуб до 80 р. Ботанічна 0.00 1972

26 Дуб до 100 р. Ботанічна 0.00 1972

27 Віковий дуб до 130 р. Ботанічна 0.00 1972

28 Дуб черешчатийБотанічна 0.00 1975

29 Вікові платани (3 дерева віком до 120 років) Ботанічна 0.00 1967

30 Меморіальні дуби (2 дуба до 100 років) Ботанічна 0.00 1970

31 Частина озера ГоприГідрологічна 5.00 1973

32 Колонія диких кролів Зоологічна 1.50 1972

33 Вікова тополя до 100 р. Ботанічна 0.00 1972

34 Вікові сосни до 100-120 р. Ботанічна 0.00 1972

35 Вікові дуби (6 дубів до 100 р.) Ботанічна 0.00 1972

36 Кринківське поселення бобрів Зоологічна 5.00 1975

37 Джерело Шилової балки Гідрологічна 0.00 1975

38 Козацьке джерело Гідрологічна 0.00 1983

39 Федорівська печера Ботанічна 0.50 1983

40 Білозерські джерела Гідрологічна 0.00 1983

41 Микільське поселення змій Гідрологічна 4.00 1979

42 Понятівське поселення змій Гідрологічна 5.00 1979

43 Деревостій акації білої Ботанічна 3.00 1975

44 Куртина дубів Ботанічна 0.50 1975

45 Бехтерський дубовий гай Ботанічна 3.00 1970

46 Куртина вікових дубів Ботанічна 0.00 1975

47 Дуб черешчатийБотанічна 0.00 1975

48 Дуб черешчатийБотанічна 0.00 1975

49 Дуб черешчатийБотанічна 0.00 1975

50 Дуб черешчатийБотанічна 0.00 1975

51 Дуб черешчатийБотанічна 0.00 1975

52 Подвійний дуб черешчатийБотанічна 0.00 1975

53 Тополі с. Стара Збур'ївкаБотанічна 0.00 1975

ЗАПОВІДНІ УРОЧИЩА

54 Старозбур'ївський акацієвий ліс 14.00 1972

55 Голопристанський акацієвий ліс 42.00 1972

56 Цюрупинський сосновий ліс 290.00 1972

57 Новодмитрівський ліс 23.00 1983

58 Летючі піски 110.00 1964

59 Недогірський ліс 216.00 1983

60 Малокаховський бір 177.00 1979

61 Урочище Агайманське25.00 1983

62 Стояни 15.00 1983

63 Архангельський ліс 30.00 1964

ПАРКИ-ПАМ’ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА

64 Ботанічний сад Херсонського педагогічного університету 14.00 1964

65 Парк школи-інтернату №2 8.00 1964

66 Дендропарк Херсонського державного аграрного університету 2.40 1972

67 Дендропарк Інституту зрошувального землеробства 5.60 1975

68 Дендропарк Каховського лісгоспзагу15.00 1964

69 Парк санаторію Гопри18.00 1964

70 Парк Скадовського будинку відпочинку 12.00 1964

71 Парк КСП Южний14.00 1964

72 Парк радгоспу ім.Паризької комуни 62.00 1967

73 Дендропарк Нижньодніпровської НДС 3.00 1975

74 Парк колгоспу ім. Леніна 4.00 1983

75 Парк ім.60-річчя Жовтня

С.Хрещенівка8.00 1983

ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК

76 Дендропарк БЗ "Асканія - Нова" 210.00 1983

793751717675Парк культури та відпочинку імені 60- річчя Жовтня села Хрещенівка Нововоронцовського району Херсонської області. Шефи парку учні Хрещенівської загальноосвітньої школи.

Центральний вхід, алея Трудової слави, фонтан.

835533413639 У 1967 році рішенням Хрещенівської сільської ради на могилах було встановлено пам’ятник, виготовлений Запорізькими художньо-виробничими майстернями та місцевими будівельниками.

98005979629

Меморіальний комплекс

Пристрій для вічного вогню споруджено у вигляді кисті руки, що тримає факел

86233301371

13053062794

Алея Слави

2322831001776Маленькі блакитні ялиночки біля кожного з восьми десятка мармурових обелісків сьогодні стоять колонами, захищаючи спокій моїх односельців

3356864223774

-10096594615

В кінці алеї встановлено на повний зріст скульптуру радянського воїна у плащ – наметі з автоматом у правій руці і каскою у лівій

3274187119126-7007862382901

У 1977 – 1988 рр. на території парку створено живий куточок – невеликий зоопарк

98933-889

На території зоопарку, площею 1,3 га мирно співіснували представники тваринного світу:

Казковий вигляд мав зоопарк як влітку, так і взимку. Директор звіринцю Торський М.Ю. проводить екскурсію для ветеранів ВВВ, які приймали участь у святкуванні 40 - річниці звільнення села від фашистів.

11036394996

187833258826

99060403606Було завезено із західної України та Карпат близько 80 видів дерев і кущів

7675888946896

331203319151698933191516

Декілька видів бузку – блакитний та фіолетовий стали не тільки справжньою окрасою, я й створили романтичні місця. Чагарникові зарості - гарні умови для гніздування птахів.

9906095123

281343130480

10515663754

Найбільш вражаючим є весняно – літній вигляд парку в середині травня. Яскраві кольори квітів та соковита зелень трави зливаються в чудовий килим, яким покриті безлісі ділянки цього райського куточка Серед них:

-6616791821Чистотіл

Подорожник

Череда

Ротики садові

-179730477851

237223382931

Тюльпани

ПіониКонвалії

Фіалка лісова

Ромашка лікарська

Сальвія

Чорнобривці

Петунія

Портулак

кульбаба

Березова алея

Фенологічні спостереження за сезонними змінами природи. Одні і ті ж самі дерева мають казковий вигляд і влітку і взимку.

365633108966

318389289052

Шкала сили звуку. Цифри у таблиці – рівень шуму в децибелах

Нормальне дихання 10

Шепіт 20

Сільська місцевість 30

Читальний зал 40

Дощ 50

Звичайна розмова 60

Пилосос

70

Заводський цех 80

Загроза здоров’ю після

8 годинного навантаження 85

Автострада

90

Бензопила

100

Рок – концерт

110

Музика, що лунає в автомобілі 120

Звук у наушниках на повну потужність

130

Зліт літака

140

Постріл

150

Різноманітність рослинного світу Хрещенівського парку

162814295402

-914490932

Величні тополі, білокорі берези, липи та черемхи

65773387376

Весняні кольори.

Чудове поєднання вічнозелених красунь та молодих пагонів верби та берези

336042161671

Такий чарівний краєвид милує око кожного гостя Хрещенівки відразу при в’їзді у село.

4191070485

99314280543

1584833631571Навіть стовбури дерев мають свою неповторну чарівність. Тільки дивитись на них потрібно з любов’ю.

22860284353

Результати дослідження різноманітності дерев у парку

1.Видовий склад деревної рослинності парку

2.Співвідношення хвойних та листяних дерев

139458762611

Похожие работы:

«МИНИСТЕРСТВО КУЛЬТУРЫ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИПИСЬМО от 3 июля 2015 г. N 231-01-39-НМ Министерство культуры Российской Федерации в дополнение к письму от 21.05.2015 N 185-01-39-НМ сообщает, что в целях оказания методической помощи разработало Методические рекомендации по введению нормирования труда в государственных (м...»

«Разъяснения и особенности заполнения данных при сборе и обработке статистической отчетности по форме №1-П (рыба). С отчета за январь-март 2015 года вводится в действие новая форма статистического наблюдения № 1-П (рыба), утвержденная приказом Росстата от 16.01.2015 № 5 (далее форма). Основные изменения...»

«http://expert.ru/russian_reporter/2013/05/genom-russkoj-dushi/ "РР" представляет исследование современного русского культурного кода — 100 книг, которые нужно прочитать, чтобы понимать себя и друг друга. Это...»

«11 А клас Предмет Завдання Українська мова Повторити розділові знаки в безсполучниковому реченні, вправи 6-15 з роздаткового матеріалу. Українська література Прочитати О.Довженка "Зачарована Десна", "Україна в огні", законспектувати біографію письменника. Зарубіжна література Прочитати Б.Брехт "Матінка Кураж та її діти", законспектувати біографі...»

«Аннотация к рабочей программе дисциплины "Русский язык" Программа составлены в соответствии с требованиями Федерального государственного общеобразовательного стандарта начального общего образования, примерной программы по русскому языку и на основе авторской программы В.П. Канаки...»

«УТВЕРЖДАЮ Президент Всероссийской Федерации Самбо С.В.Елисеев "" _ 2017 года УТВЕРЖДАЮ Начальник Департамента по физической культуре и спорту Вологодской области С.Р.Фокичев "" _2017 года СОГЛАСОВАНО Председатель РОО Федерации Самбо...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РФФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ "КАБАРДИНО-БАЛКАРСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ИМ. Х.М. БЕРБЕКОВА" Факультет послевузовского профессионального образо...»

«Для системного підходу розвитку Маківської ОТГ у 2017 році було визначено 5 пріоритетних напрямків: Розвиток конкурентного туризму Сучасне сільське господарство Культурна економіка Міжнародна співпраця Якісні...»

«"УТВЕРЖДАЮ" Ректор ТПУ П.С. Чубик "_" 2014 г.ОСНОВНАЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ПРОГРАММАВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ Направление ООП 27.04.05 Инноватика Профили подготовки Предпринимательство в инновационной деятельности Информационные технологии в рекламе и связях с общественн...»







 
2018 www.el.z-pdf.ru - «Библиотека бесплатных материалов - онлайн документы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 2-3 рабочих дней удалим его.